?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry Share Flag Next Entry
Віце-прем’єр Олександр Вілкул: уран, распродажа лікарень та авторитет «Таран»
nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро
nacburo

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

24 грудня 2012 року указом президента України на посаду віце-прем’єр-міністра України було призначено вихідця з Кривого рогу Олександра Вілкула.

Цим призначенням Партія регіонів в черговий раз продемонструвала, що не збирається очищувати свої ряди, оскільки навпаки просуває по кар’єрній драбині людей, які погрузли в корупції та посадових злочинах.

Вже багато років місто Кривій Ріг є одним з лідерів за рівнем злочинності. Саме з цього міста з сумнівною славою і вийшла династія сучасних політиків від Партії регіонів – родина Вілкулів. Батько Юрій Григорович тривалий час очолював Дніпропетровську обласну раду, а два роки тому здобув перемогу на виборах мера Кривого Рогу. Його син Олександр зробив стрімку кар’єру менеджера на підприємствах регіону, які належать олігарху Ренату Ахметову, тому їх імена завжди ідуть поруч і в сучасній політиці. Коли в цій статті мова буде йти про Вілкула, то я буду мати на увазі саме молодшого члена династії (сина).

Ще в 2006 році Олександр у віці 31 рік вирішив піти в політику та одразу ж став народним депутатом України за партійними списками регіоналів. Можна здогадатись, що тут не обійшлося без впливу його покровителя Ахметова. 18 березня 2010 року молодого, енергійного, а саме головне, начебто перспективного політика, одразу після обрання Віктора Януковича президентом, призначають на посаду голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Через півроку в жовтні місяці мене обирають депутатом Дніпродзержинської міської ради, яка по територіальності підпадає у відання Вілкула. Саме з цього моменту розпочались наші офіційні взаємовідносини, які привели мене до висновків про корумпованість та злочинну недбалість обласного керівника. Почну по порядку.

Тривалий час я очолюю правозахисну громадську організацію, яка бореться з корупцією та посадовими злочинами. Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» ці органи виконавчої влади забезпечують, зокрема законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян, а також виконання Конституції, законів України, актів президента України, Кабінету міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня. Таким чином, в своїй правозахисній та депутатській діяльності я очікував отримати надійного партнера в особі Олександра Вілкула. Але замість того, щоб активно співпрацювати, я спочатку наштовхнувся на стіну байдужості з боку облдержадміністрації, а потім отримав від неї за свої ініціативи серію болючих ударів. Але про це пізніше.

Я виділив тільки декілька значущих тем, які яскраво демонструють антинародну діяльність Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Провал медичної реформи

Під керівництвом Вілкула відбувся провал у реалізації медичного експерименту на території області відповідно до Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві». Всупереч статті 49 Конституції України (КУ) в області була суттєво скорочена мережа закладів охорони здоров’я та кількість койкомісць, що призвело до масових акцій громадського протесту та погіршення якості медичних послуг. Зазначене скорочення вс. Єлизаветівка Петриківського району призвело до загибелі людини, що було широко висвітлено в ЗМІ (зокрема на телеканалі «Інтер»). А в грудні 2012 року так звана «оптимізація» медичних закладів області призвела до звільнення з посад одразу 31 головного лікаря.

Вілкул з перевищенням влади особисто втручався в діяльність місцевих рад та давав їм доручення передавати майно громад (лікарні, обладнання, тощо) на баланс обласної ради без укладення передбачених статтею 142 КУ договорів. В результаті громади Дніпропетровська і Дніпродзержинська безповоротно втратили своє власне майно вартістю сотні мільйонів гривень, на придбання якого витрачались кошти місцевих бюджетів.

В лікарнях до сих пір процвітає корупція, якій сприяє тотальне недофінансування галузі. В порушення конституційного принципу безкоштовності медицини, майже всі операції проводяться за гроші, які через чорні каси перерозподіляються по всій вертикалі влади. Окремо слід зазначити, що Вілкул разом зі своєю підлеглою, керівником управління охорони здоров’я облдержадміністрації Валентиною Гінзбург, покривають злочин – зникнення 26 тіл дітей, які народилися мертвими та померли на першому тижні життя, з пологового відділення 9-ої міської лікарні Дніпродзержинська. Рішенням Баглійського районного суду встановлена вина в цьому злочині заступника головного лікаря Косюри, але врешті решт всі виконавці схеми по торгівлі дітьми та їх органами уникли відповідальності та продовжують працювати на своїх місцях.

Ігнорування уранової проблеми

Починаючи з 2007 року і по теперішній час в Дніпропетровському районі області іде тотальне розкрадання кілометрів радіаційно-забруднених труб великого діаметру та обладнання 4-х насосних станцій колишнього уранового виробництва ВО «Придніпровський хімічний завод». В своєму зверненні від 04 квітня 2011 року я повідомив губернатора Вілкула про те, що в результаті цього розкрадання держава втратила майно вартістю в десятки мільйонів гривень та, що більш важливо, зруйнована система підкачки води в хвостосховище відходів «Сухачівське». В результаті на десятках гектарів земель з’явилися так звані радіаційні пляжі, з яких забруднений пил вітром розноситься на прилеглі сільськогосподарські угіддя агрофірми «Наукової», в результаті чого радіонукліди за харчовим ланцюгом попадають в організм людей. Більш того, викрадені гідротехнічні споруди використовувались раніше державними підприємствами хімічного виробництва «Цирконій» і «Смоли» для скиду небезпечних відходів у хвостосховища.

На теперішній час ці підприємства майже збанкрутіли, оскільки питання утилізації хімічних відходів не вирішено. Не зважаючи на моє звернення, Олександр Вілкул не вжив жодного заходу для вирішення даної проблеми та захисту інтересів держави і громадян.

Оборудки при переселенні мешканців зсувонебезпечної зони

Вже багато років в м.Дніпродзержинську відбувається виселення мешканців зсувонебезпечної зони Шамишиної балки, яка за радянські часи була забудована п’ятиповерховими будинками з численними проектними порушеннями. В кінці 2011 року Кабінет міністрів України виділив черговий транш – близько 20 млн. гривень – на придбання 110 квартир для мешканців будинків, які продовжують руйнуватись. Розпорядником цих коштів була Дніпропетровська облдержадміністрація, яку очолював Вілкул. Середня вартість придбаної квартири склала близько 200 000 гривень, в той самий час, коли аналогічні квартири можна було придбати на вторинному ринку житла Дніпродзержинська в 1,5 рази дешевше. В результаті цієї оборудки державний бюджет втратив близько 7 млн. гривень. Також слід зазначити, що більшість мешканців одразу не погоджувалась на запропоновані варіанти переселення та просила виплати їм грошової компенсації, як це було зроблено стосовно попередніх переселенців у 2007 році.

На початку листопада 2011 року за місцем проживання переселенців повул. Онищенко на прохання людей я організував громадські збори, на яких були сформовані відповідні вимоги до облдержадміністрації та Кабміну, та в ці установи направлені делегації. Годі й казати, що влада проігнорувала побажання людей. І невдовзі під погрозами відключити в будинку системи опалення, водо- і газопостачання, люди були змушені переїжджати в куплені облдержадміністрацією квартири в екологічно брудні райони міста (Соцмісто), або взагалі в найближчі села (Єлизаветівка). Я вважаю, що невипадково 10 листопада, вже через декілька днів після організації мною акції протесту проти насильницького переселення, на мене був здійснений замах на вбивство. Двоє невідомих штовхнули мене у 3-метровий бетонний бункер з уламками гострої арматури, який знаходився біля мого офісу. За щасливим випадком мені вдалося вижити, але зламане плече та пальці ступні, струс мозку, чисельні садні сприяли переконанню місцевих жителів, що треба погоджуватись на «пропозицію» влади.

Провал житлової реформи і покривання корупції в ЖКГ

У зв’язку з тим, що широко розрекламована губернатором Вілкулом програма створення та підтримки об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) зазнала краху, житловий фонд Дніпропетровської області почав активно передаватись в управління наближеним до влади приватним фірмам. Так без проведення публічного обговорення і конкурсу майже всі багатоквартирні будинки м.Дніпродзержинська (2 млн. кв. м.) з 01.06.2011 обслуговуються нікому невідомим ТОВ «Компанія по управлінню комунальним житлом» (КУКЖ). Всупереч вимогам «Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді», затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України N 60 від 25.04.2005 – КУКЖ на момент визначення не мало можливості самостійно надавати споживачам послуги належної якості. В активах цієї компанії був всього на всього декількатисячний статутний капітал, сформований застарілими офісною технікою та меблями. Ані штату працівників, ані фахового керівництва, ані досвіду функціонування на ринку житлово-комунальних послуг компанія не мала. Фактично відбулось поглинання цією компанією існуючих комунальних жеків з вимиванням з тарифу 10% (200 тис. грн. на місяць) для оплати заробітної плати всього декількох працівників. Тобто махінатори отримують 2 млн. грн. на місяць від споживачів, не маючи законодавчо визначених підстав, без затвердження тарифів на утримання будинків і прибудинкових територій та укладення передбаченого законодавством нотаріально посвідченого договору управління житловим фондом.

Губернатор Вілкул був повідомлений особисто мною про існування цієї корупційної схеми. Влітку 2011 року прокуратурою м. Дніпродзержинська по даному факту за моєю заявою було навіть порушено кримінальну справу. Але після втручання облдержадміністрації цю справу було не тільки закрито, а і КУКЖ поширила свою діяльність на частину м. Дніпропетровська та продовжує свою експансію.

Корупція у сфері зовнішньої реклами

Тривалий час в місті Дніпродзержинську діє корупційна схема, освячена рішенням міської ради, з привласнення комунальним підприємством «Міська інформаційна служба» бюджетних коштів від власників засобів зовнішньої реклами (бігборди, лайтбокси, банери). На теперішній час за більше ніж 8 років свого існування зазначене підприємство з невеликою перервою очолює депутат Дніпродзержинської міської ради від Партії регіонів Галина Куропятникова. За роки її «плідної» роботи міський бюджет недоотримав близько 8 млн. грн., які були розтрачені з порушенням бюджетного законодавства та правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. № 2067. Зокрема на ці (бюджетні) кошти проводилась агітаційна кампанія кандидатів від Партії регіонів на виборах всіх рівнів та фінансується кабельне телебачення, на якому введена жорстка цензура та не допускаються представники опозиції. Аналогічна схема працює в м.Дніпропетровську і в інших містах області.

Я особисто повідомляв губернатора Вілкула про незаконність направлення бюджетних коштів від розповсюджувачів зовнішньої реклами комунальним підприємствам, а не на казначейські рахунки міських рад. Але ці корупційні схеми до сих пір не зупинені, тому що вигідні для влади.

Зловживання в ритуальній сфері

В містах Дніпропетровську та Дніпродзержинську громадяни направляють в органи влади чисельні скарги про те, що працівники ритуальних служб займаються протиправною торгівлею місцями на кладовищах. Зазначені факти навіть висвітлювались на центральних каналах телебачення (1+1). Затверджені тарифи на риття могили свавільно підвищуються в три – п’ять разів, а іноді доходять до 5000 гривень. Убиті горем люди часто не бажають сперечатися з комунальними грабіжниками та платять. Але не кожному по кишені такі витрати, які до речі йдуть не в бюджет, або на рахунки комунальних підприємств, а збагачують вертикаль влади. Особисто я ще в листопаді 2011 року повідомив губернатора Вілкула, що в м.Дніпродзержинську ритуальна сфера знаходиться під контролем бандитського угрупування кримінального авторитета «Тарана», який відбув більше 13 років ув’язнення за масові вбивства в 90-х роках. Також я повідомив про те, що керівництво місцевої міліції покриває цих злочинців. Жодної реакції на мої депутатські звернення не відбулось.

Цікавим є факт, що 02 листопада 2012 року за хабар в 11 000 доларів США (данина від колгоспників за право торгувати на ринку) був затриманий начальник Дніпродзержинської міліції Олег Плачков. Далі під час обшуку на його квартирі були знайдені непередані в суд кримінальні справи, які дозволяли наркоторгівцям уникати відповідальності за скоєні злочини. Саме про злочинні дії головного дніпродзержинського міліціонера та його заступника Ігора Шарана і їх зв’язок з бандою «Тарана» я повідомляв губернатора неодноразово. Ігнорування моїх звернень може лише свідчити про спільну участь облдержадміністрації в міліцейському рекеті та свавіллі.

Порушення прав людини

Про ці і багато інших зловживань я намагався розказати Олександру Вілкулу при особистій зустрічі в стінах Дніпродзержинської міської ради ще в 2011 році. Але після взаємного привітання, у мене на шляху стали два двометрових охоронця, які в порушення Закону України «Про статус місцевих рад» так і не пустили мене в сесійну залу. Зрозуміло, адже Вілкул не звик до публічних дискусій та боїться незручних питань.

Після цього замість діалогу з обласною владою я отримав справжні бойові дії. У зв’язку з моєю принциповою позицією у боротьбі з корупцією, двічі за минулий рік на мене було здійснено замахи на вбивство, які до сих пір не розслідувані. Останній раз у квітні 2012 року серед біла дня біля державної установи виконавчої служби, що знаходиться в центрі міста, невідомий в гумових рукавичках намагався вдарити мене по голові молотком.

Тільки допомога випадкових перехожих врятувала моє життя.

Декілька разів прокуратура намагалась відібрати у мене та моєї родини гроші та нерухомість, подаючи до суду безпідставні позови. В одній цивільній справі про захист ділової репутації у мене було арештоване все майно тільки за те, що я повідомив прокурора про низку корупційних схем влади.

Апогей у моїх відносинах з Вілкулом відбувся в серпні 2012 року, коли я в статусі кандидата в народні депутати Верховної Ради захотів розмістити на своїх бігбордах зображення бабці з котом та надписом «Взнала, що внук проголосував за регіони, переписала хату на кота». Про це я повідомив своїх колег по опозиції. І вже 12 серпня на мій мобільний телефон декілька разів наполегливо дзвонили з приймальні губернатора. Коли я нарешті зміг взяти слухавку, то жіночий голос спитав у мене моє ім’я та чи зможу я переговорити з Олександром Вілкулом з приводу бігбордів. Я погодився, але через 10-15 секунд очікування переді мною вибачився все той же голос та сказав «ваше питання вже вирішено». А вирішено було наступне: в ніч з 14 по 15 серпня всі 15 моїх бігбордів були зрізані та 10 з них вивезені (викрадені) у невідомому напрямку. За даним фактом навіть не була порушена кримінальна справа. Міліція, яка виїжджала на місце злочину за викликом по номеру 102, злочинців не спинила, а дозволила їм продовжувати крадіжку. А коли я на прес-конференції в УНІАН сказав, що підозрюю у вчиненні цього злочину Олександра Вілкула, тоді був наданий наказ про арешт мене та моїх колег по виборчій кампанії.

За мною одразу було встановлено протиправне стеження, яке я зафіксував на відео, а потім 5 вересня відбулась спроба мого арешту з автомобільною погонею по центру Дніпродзержинська. Тільки за збігом обставин я встиг зачинити двері свого офісу прямо перед носом у представників обласного карного розшуку та встиг вийти через запасний вихід. І вже через день мої колеги – відомі депутати міської ради – були арештовані і їх протримали в СІЗО рівно 3 місяці за абсурдним звинуваченням у хуліганських діях 2009 року. Майже 2 місяці я був змушений знаходитись за кордоном, зупинивши виборчу кампанію, в якій мав непогані шанси перемогти. В цей час по сфабрикованій кримінальній справі мені поштою була направлена повістка з погрозою примусовим приводом за неявку до слідчого у якості свідка. А мої родичі отримали цю повістку через 3 дні після дати, на яку мені треба було з’явитись.

Зазначені арешти, стеження та переслідування не можуть відбуватись без відома перших осіб області. Тому я вважаю, що Олександр Вілкул причетний до порушень прав людей, чим знехтував принципами діяльності місцевих державних адміністрацій, визначених в статті 3 Закону України «Про місцеві державні адміністрації». Відповідно до статті 39 цього ж закону місцеві державні адміністрації очолюють голови. Саме вони здійснюють керівництво їх діяльністю, несуть відповідальність за виконання покладених на місцеві державні адміністрації завдань і за здійснення ними своїх повноважень.

На жаль, Партія регіонів вважає покривання Олександром Вілкулом чисельних корупційних схем, порушення ним прав людей та провали у втіленні реформ справним здійсненням ним своїх повноважень і в подяку підвищує його до рівня віце-прем’єр-міністра. Тепер досвід службових зловживань у сфері ЖКГ буде більш справно поширено на територію всієї України. Оборудки з державними коштами продовжать своє існування, але вже під прапором Ахметівсько-Вілкуловської політичної династії. А ситуація з верховенством права погіршить рейтинг України на міжнародній арені.

Отже, на рахунку Вілкула:

1. Зловживання в медичній сфері, які призвели до загибелі людей. Провал медичної реформи з антиконституційним скороченням медичних закладів та койкомісць, звільненням десятків головних лікарів. Покривання викрадення тіл дітей, які начебто померли в перинатальному періоді, з 9-ої міської лікарні м.Дніпродзержинська.

2. Покривання злочинів щодо колишнього уранового виробництва, які призвели до радіаційного забруднення території Дніпропетровської області та зупинення державних хімічних підприємств.

3. Оборудки з державними коштами на переселення мешканців зсувонебезпечної зони Шамишиної балки у м.Дніпродзержинськ. Закупівля квартир за завищеними цінами з нанесенням шкоди державі у розмірі 7 млн. грн.

4. Покривання корупції в ЖКГ. Провал програми підтримки ОСББ та протиправне введення на ринок обслуговування житла кишенькових управляючих компаній.

5. Покривання корупції у сфері зовнішньої реклами. Ігнорування вимог законодавства та направлення мільйонів бюджетних коштів на обслуговування інтересів Партії регіонів.

6. Зловживання в ритуальній сфері та покривання міліцейських злочинів. Завищення оплати за ритуальні послуги, передача ритуального бізнесу кримінальним авторитетам. Замовчування фактів хабарництва та посадових злочинів в органах МВС.

7. Порушення прав людини та переслідування опозиції: протиправне стеження, знищення бізнесу (викрадення бігбордів), спроби відібрати майно, спроба арешту, два замахи на вбивство.

Віталій Купрій, депутат Дніпродзержинської міської ради



Comments Disabled:

Comments have been disabled for this post.