?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry Share Flag Next Entry
Олександр Черпіцький курує оборонний комплекс без допуску до державної таємниці. Документи
nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро
nacburo

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

20 лютого 2010 року Юлія Тимошенко в оточенні своїх юристів – тоді ще Андрія Портнова, Володимира Пилипенка та Сергія Власенка – сиділа в залі Вищого адміністративного суду України, очікуючи рішення щодо скасування результатів президентських виборів.

Всі козирі вже були використані. Останньою надією лідера Батьківщини була секретар пленуму ВАСУ – жінка одного з депутатів БЮТ Олега Черпіцького – Людмила Черпіцька. За декілька днів до того Тимошенко за власним підписом призначила брата Олега – Олександра Черпіцького заступником міністра транспорту України і тепер очікувала повернення боргу.

Але у вирішальний момент Людмила Черпіцька в залі суду не з’явилась. Справу було програно. Обурена Тимошенко скасувала своє рішення про призначення Олександра Черпіцького, і через два місяці після інавгурації Віктора Януковича обидва брати опинились в таборі Партії регіонів.

Старший, Олег, став одним з перших перебіжчиків у лави нової коаліції Партії регіонів, Блоку Литвина та комуністів. А Олесандр у березні 2010 року був призначений заступником міністра оборони України з посадою директора Департаменту реалізації надлишкового майна і земель.

Тоді ж в ЗМІ вперше з’явились дані про темні плями в біографії Черпіцького. «Дзеркало тижня» повідомило, що новоспечений заступник міністра не може отримати доступ до державної таємниці адже має судимість.

Через деякий час Олександр Черпіцький був звільнений з посади заступника міністра оборони та щез з поля зору журналістів.

ЧЕРПІЦЬКИЙ ПОВЕРТАЄТЬСЯ

На початку літа цього року джерело «Української правди» повідомило, що Олександр Черпіцький знов отримав посаду в одному з державних органів, що має відношення до оборонної сфери. Довгий час нам не вдавалось знайти ніяких підтверджень цього факту. Останнє повідомлення про нашого героя у офіційних джерелах датоване квітнем 2011 року – коли Черпіцький він був звільнений з Міноборони.

Нове місце роботи Олександра Черпіцького з’ясувалося випадково. Один з співбесідників редакції розповів, що часто бачить автомобіль колишнього підлеглого Юлії Тимошенко в Києві на вулиці Дмитрівській. На цій вулиці знаходиться лише одне підприємство, що має прямий стосунок до оборонної сфери – Державний концерн «Укроборонпром», яке курує всім оборонно-промислового комплексом країни – від виробництва до реалізації на зовнішніх ринках.

Без особливих надій на успіх ми написали керівництву Укроборонпрому інформаційний запит з проханням вказати, чи дійсно пан Черпіцький працює у підприємстві і якщо так, то чи має він доступ до державної таємниці.

Реакція керівництва Укроборонпрому виявилась більш ніж дивною. Нам повідомили, що підприємство не може надати нам будь-яку відповідь, адже дані про призначення Олександра Черпіцького та його доступ до державної таємниці…не є суспільно необхідними!

Двомісячна переписка з «Укроборонпрому» ні до яких результатів не призвела. Втім згодом «Українській правді» вдалося знайти ноу-хау у спілкуванні з державними органами. Наступний запит ми направили в Адміністрацію президента. І рівно через п’ять днів в «Укроборонпромі» нам надали чіткої і ясної відповіді. Але вже звичайним листом, без усіляких сентиментів у вигляді бланків чи підписів пана Громова.

Отже нова посада Олександра Черпіцького – заступник голови Державного Концерну «Укроборонпром».

При цьому, як повідомили «Українській правді» у Службі безпеки України, за весь час роботи заступника Укроборонпрому, керівництво концерну не зверталось щодо надання пану Черпіцькому доступу до державної таємниці.

Згодом через той же маневр з запитом через Адміністрацію президента нам вдалось отримати ще й повний перелік функціональних зобов’язань пана Черпіцького. Виявилось, що тепер він курує питання виробництва зброї, координує фінансово-економічну політику всього оборонно-промислового комплексу країни та бере участь у розвитку військово-технічного співробітництва з іноземними країнами.

І якщо порівняти функціональні обов’язки Олександра Черпіцького з Законом України про державну таємницю, то можна побачити, що принаймні три пункти з цього переліку цілком і повністю можна віднести до інформації, що становить державну таємницю.

Насправді питання отримання допуску до державної таємниці на таких посадах це лише формальність. Керівництво підприємства звертається до Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування СБУ і після стандартної перевірки зазначена особа має повне право працювати з відповідною інформацією. Звісно, вразі якщо відносно чиновника, щодо якого проводиться перевірка, немає певних застережень.

Що цікаво, джерела «Української правди» у МВС та Генеральній прокуратурі стверджують, що в офіційних реєстрах немає відомостей про судимості Олександра Черпіцького. Натомість співбесідник редакції запевняє, що достовірно вдалось підтвердити наявність двох кримінальних справ проти чиновника:

— у 2001 році прокуратурою Житомирської області стосовно братів Олександра та Олега Черпіцьких було порушено кримінальну справу з обвинуваченням у самовільному присвоєнні влади або звання та шахрайстві.

— у 2008 році у відношенні Черпіцького Олександра Зіновійовича (посадова особа облкомзема) був складений протокол про корупцію співробітниками УСБУ Житомирської області. За рішенням суду пан Черпіцький був оштрафований.

Зв’язатися з самим паном Черпіцьким редакції не вдалося – за жодним з офіційних телефонів, вказаних на сайті підприємства, нам не змогли надати контактний номер заступника голови Концерну або його приймальної.

Цікаво, що раніше пан Черппіцький стверджував, що СБУ не надало йому допуску до державної таємниці, адже більш ретельно розглядало його запит у зв’язку з…матеріалами у пресі. «Українська правда» звернулась з відповідним запитом до нового керівника парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони з проханням перевірити наведені редакцією факти та надати відповідь згідно закону про доступ до публічної інформації.

Мустафа Найем, Українська правда



Comments Disabled:

Comments have been disabled for this post.