January 6th, 2016

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Православний чекіст: 10 фактів про Андрія Деркача. Розслідування. 6 фото

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

Derkach-Andryi1

 

Вихованець академії КДБ, партнер кримінальних авторитетів, лобіст Москви — що така одіозна людина робить в українському парламенті?

Народний депутат від «Волі народу» Андрій Деркач вніс до закону «Про державний бюджет на 2016 рік» поправку, яка ставить під загрозу скасування віз для українців – про відтермінування системи електронного декларування до 2017 року. Запровадження такої системи є однією з умов отримання Україною безвізового режиму з Європейським Союзом.

Національне бюро розслідувань України нагадує про те, ким насправді є народний депутат України Андрій Деркач.

1. Чекіст у третьому поколінні

Дід Андрія Деркача служив у НКВС і був «репресований» у сталінські часи – при черговій зміні керівництва. Батько Андрія Деркача також вихованець системи КДБ. У 1973 році закінчив вищі курси КДБ СРСР. Леонід Деркач – фігурант «касетного скандалу», на плівках Мельниченка зафіксовані його розмови з Леонідом Кучмою, зокрема, про журналіста Георгія Гонгадзе.

Деркач-молодший пішов по стопах своїх батька і діда. У 1989 році закінчив Харківське вище воєнне командно-інженерне училище ракетних військ, з 1990 по 1993 рік навчався у вищій школі КДБ імені Дзержинського у Москві (зараз – Академія ФСБ Росії). Потім нетривалий час попрацював в СБУ Дніпропетровської області і швидко пішов у політику. Однак, судячи з подальшої кар’єри назавжди залишився в системі КДБ-ФСБ.

2. «Похресник» Кучми

Тривалий час Деркач-молодший працював в апараті Кучми

Тривалий час Деркач-молодший працював в апараті Кучми

 

Політична та бізнес кар’єра Андрія Деркача не була б настільки успішною, якби не підтримка «сім’ї». І мова не лише про впливового тата. Ще в часи, коли Деркач-старший працював на «Південмаші» начальником «першого відділу» (фактично – відділ КДБ на підприємстві), він потоваришував з Леонідом Кучмою, який також працював на головному ракетобудівному підприємстві СРСР. Вони навіть породичалися – дружини Кучми і Леоніда Деркача є сестрами. Ставши президентом, Кучма призначив свого друга головою СБУ. Як згадував Андрій Деркач, він «ріс у сім’ї Кучми, сидів у нього на колінях».

Андрій Деркач – сват Володимира Литвина: донька першого Тетяна одружена з сином екс-спікера ВР Іваном. Весілля Деркачі і Литвини відгуляли якраз у розпал силового протистояння на Майдані — за кількасот метрів від епіцентру революції.

3. Представник «хрещеного батька» російської мафії Семена Могилевича

Наприкінці 90-х Андрія Деркача називали неформальним представником в Україні боса російської мафії Семена Могилевича, який у свою чергу тісно пов’язаний із російським ФСБ та особисто Володимиром Путіним. І це зайвий раз доводить, що для російських «чекістів» батько і син Деркачі – свої люди.

Могилевич – мафіозі світового масштабу, один з «хрещених батьків» російської організованої злочинності, чиї інтереси простяглися від Росії та України до США. Він – один з найбільш розшукуваних американським ФБР злочинців, організатор корупційної схеми поставок газу в Україну. Злочинна організація Могилевича також займалася контрабандою зброї та ядерних матеріалів, алкоголю, сигарет, торгівлею наркотиками, «кришуванням» проституції та відмиванням коштів від злочинної діяльності.

На плівках Мельниченка зафіксована розмова Кучми та Деркача про Могилевича, яка свідчить, що голова СБУ щонайменше двічі зустрічався з мафіозі у Києві, а «дон Семен» отримував через нього певні прохання від Кучми.

У інтерв’ю «Дзеркалу тижня» у 1999 році Леонід Деркач заперечував, що знайомий з Могилевичем і заявив, що «немає жодного епізоду на території України, де б ця людина або його соратники порушували закон». На що отримав жорстку відповідь представника американського ФБР: «Могилевич є одним з «хрещених батьків» російського організованого злочинного світу. Порівняння главою СБУ в публічному інтерв’ю відомого всім правоохоронним органам Заходу одного з найнебезпечніших кримінальних лідерів Могилевича з Фордом, одним із засновників автомобілебудівної індустрії США, було сприйнято в США особливо болісно і викликало сумніви щодо серйозності намірів СБУ активно виконувати рішення політичного керівництва України щодо боротьби з організованою злочинністю».

У 1999 році Андрій Деркач нібито допоміг Могилевичу та «алюмінієвому королю» Росії Михайлові Черному, також тісно пов’язаному з російським криміналітетом, отримати контроль над Миколаївським глиноземним заводом – одним з найбільших в Європі підприємств кольорової металургії.

4. Торговець зброєю

За інформацією ЗМІ, Андрій  Деркач на початку 2000-х спробував стати «збройним бароном», зайнявшись нелегальним продажем зброї у «гарячі точки». Масштаби були настільки серйозними, що у 2001 році керівники військової розвідки України з подачі давнього ворога Деркачів Євгена Марчука звернулися до президента Кучми з доповідною, в якій йшлося про те, що  причетність родини Деркачів до незаконної поставки озброєнь в ряд азіатських і африканських країн загрожує національній безпеці України.

Крім того, «Україна кримінальна» опублікувала коментар кримінального авторитета Леоніда Вульфа, який перебував у ізраїльській в’язниці, щодо готовності  свідчити про причетність Деркачів та Вадима Рабиновича (нині – один з лідерів Опозиційного блоку) до незаконних поставок зброї в «гарячі точки» – від Балкан до Іраку. За словами Вульфа, «є інформація про те, що вони поставляли стрілецьке озброєння і важке озброєння руху «Талібан» і «Аль-Каїді». Остання, до речі, отримувала зброю і від Семена Могилевича.

5. Атомний король

Derkach-Andryi3-500x311

В 2000-х Андрій Деркач, на той час президент «Енергоатому», спробував реалізувати амбітний проект – узяти під контроль усю «атомку» України. 29 грудня 2006 року за рішення уряду Януковича було створено Державний концерн «Укратомпром», до складу якого увійшли заводи енергомашинобудування та інститути, що проектують блоки АЕС. Очолив новостворений концерн, звісно, сам Андрій Деркач. За словами президента Віктора Ющенка, схема Деркача передбачала, що в подальшому стратегічні підприємства, які увійшли до складу концерну мали бути приватизовані – всупереч законам, які забороняли продаж стратегічних підприємств.

У грудні 2007-го прем’єр Юлія Тимошенко скасувала постанову про створення «Укратомпрому». У червні 2008-го керівництво уряду звинуватило Деркача у тому, що на посту керівника «Енергоатому» він скоїв фінансові зловживання на суму 3,6 млрд. грн.

6. Політичний хамелеон

 

"Помаранчевий" Андрій Деркач після перемоги Ющенка

«Помаранчевий» Андрій Деркач після перемоги Ющенка

Деркач – депутат ВР останніх шести скликань. І кожного разу набирав іншого політичного окрасу. В його партійному портфоліо – блок «За єдину Україну»,  партії «Трудова Україна», Соціалістична партія, партія «Справедливість» і, звісно, Партія регіонів, яку він двічі представляв у ВР.

16 січня 2014 року голосував за так звані «диктаторські закони», ставленики Деркача на Сумщині возили «тітушок» у Київ на боротьбу з Майданом. А вже через кілька місяців Деркач активно підтримував на виборах Петра Порошенка. Зараз перебуває у групі «Воля народу», яку сформував із депутатів-бізнесменів покійний волинський олігарх Ігор Єремеєв.

7. Господар Сумщини

У ході місцевих виборів 2015 року уся країна спостерігала, як нащадок роду Терещенків Мішель вів нерівну боротьбу за пост мера Глухова проти ставленика Андрія Деркача. Проти Терещенка брутально застосовували адмінресурс, провокації, але попри все він зумів перемогти увесь ресурс «смотрящого» за Сумщиною.

У Деркача-молодшого теплі стосунки з Петром Порошенко

У Деркача-молодшого теплі стосунки з Петром Порошенко

«Деркач був прокучмівський, потім проющенківський, потім проянуковичівський. Зараз він говорить, що він пропорошенковский. У будь-якому випадку він вважає, що Сумщина – його королівство. І ми робили кампанію проти системи Деркача, який зараз контролює все-все на Сумщині. Губернатор (Микола Клочко – НБРУ) – це людина Деркача, прокурор – людина Деркача, міліціонери – люди Деркача, ректор університету (Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка» – НБРУ) – людина Деркача, головний лікар – людина Деркача. На Сумщині школа-інтернат не може поміняти жінку, яка прибирає кімнати, без дозволу Деркача», – заявляв Мішель Терещенко.

Деркач справді дуже агресивно реагує на спроби зазіхнути на його королівство. У 2012 році міліція затримала на 72 години кандидата від ВО «Свобода» Артема Семеніхіна, який балотувався в одному окрузі з Деркачем. Його примушували написати зізнання та явку з повинною у справі про шахрайство, пригрозивши, що заарештують його дружину, а дитину віддадуть у дитячий будинок. За словами Семеніхіна, присутній на допиті начальник районного відділу відверто заявив, що «це справа політична, з метою залякати і скомпрометувати українських націоналістів». Тоді ж невідомий молодик навідався до батьків «свободівця», заявивши, що їм разом з сином потрібно в ноги кланятися і просити пробачення в Андрія Деркача, якщо не хочуть «отримати рештки тіла свого сина». Невідомий наголосив, що Деркач має безмежний вплив як у органах влади, так і в кримінальному середовищі.

У 2015 році 33-річний Артем Семеніхін впевнено переміг на виборах мера Конотопа. Схоже, Сумщина добряче втомилася від свого «короля»…

8. Липовий кандидат наук

Андрій Деркач гордиться наявністю шести (!) дипломів – п’ять з яких після навчання у Академії КДБ, мабуть. А також статусом кандидата юридичних наук. Свого часу дисертацію Деркача уважно проаналізувало «Дзеркало тижня». Мотивацію Деркача видання визначило відразу і точно: «Андрію Деркачу, президентові НАЕК« Енергоатом», генеральному директору державного концерну «Укратомпром» не дають спокійно спати лаври «проффесора» Януковича, кандидата економічних наук «надзвичайного» міністра Н. Шуфрича та іже з ними. І вирішив він, що для нормального самовідчуття перебування в списках партії відомих учених-регіоналів, і до того ж перебуваючи (поки ще) при великих фінансових потоках, необхідно використати унікальну можливість поповнити їхні ряди».

«Смішним розділом автореферату для спеціалістів є наукова новизна отриманих нашим героєм результатів. Виявляється, дана робота «є першим самостійним комплексним дослідженням, яке присвячене теоретичним та практичним проблемам контролю у галузі ядерної та радіаційної безпеки». Але найсмішніше в дисертації Деркача, на думку «Дзеркала тижня», це наступне: «Серед особистого внеску автора в наукову новизну відзначаються уточнення понять «ядерна безпека», «радіаційна безпека» і обґрунтування необхідності приведення у відповідність з приписами міжнародно-правових актів понять «ядерна установка», «ядерний матеріал», «ядерна шкода». Інакше кажучи, Андрій Деркач банально собі привласнив лаври впровадження наукової термінології, яка використовувалася задовго до нього.

9. Друг Росії

Крім дисертації Андрій Деркач написав і кілька книг. Серед них – «Україна і Росія: Випробування дружбою». Дружба з Росією – улюблена тема політика. Свого часу він навіть заснував у парламенті депутатське об’єднання «У Європу разом з Росією», секретарем якого, до речі, став відомий українофоб Дмитро Табачник. Деркач навіть пропонував зробити цю фразу девізом української зовнішньої політики, стверджуючи, що євроінтеграція України без Росії неможлива. Цікаво, що однойменний розділ на особистому сайті Деркача зараз видалено.

10. Православний олігарх

Андрій Деркач разом із Вадимом Новинським та Петром Порошенком входить до числа так званих «православних олігархів» – групи великих бізнесменів, які спонсорують УПЦ Московського патріархату і суттєво впливають на внутрішнє життя цієї конфесії, а також дбають про її інтереси в Україні. Точніше, стежать, щоб вона не надто відходила від генеральної лінії, визначеної у Москві. «Цікава деталь: підозріло часто по праву руку від Порошенка у всіх церковних ініціативи чомусь постійно виникає відомий гарант інтересів Московського патріархату в Україні – Андрій Деркач», – зазначає відомий релігіє знавець Катерина Щоткіна.

Про вагу Деркача у середовищі Російської православної церкви свідчить такий промовистий факт: у 2004 році він був єдиним політиком, який брав участь у чаюванні Володимира Путіна у митрополита Володимира, коли президент РФ відвідував Києво-Печерську лавру.

У січні 2009 року Андрій Деркач був одним з небагатьох мирян – делегатів Помісного собору Російської православної церкви, яких допустили до участі у виборах патріарха РПЦ. Тоді, нагадаю, обрали патріарха Кіріла – ідеолога «руского міра».

Derkach-Andry5-500x354

Деркач активно лобіював обрання одіозного митрополита Онуфрія главою УПЦ МП, з яким його пов’язують давні дружні стосунки. Саме такий предстоятель потрібен і Москві, і Деркачу, який є противником будь-якої автокефалії УПЦ МП і виступає за тіснішу інтеграцію з Москвою.

***

Власне, після усього сказаного виникає лише одне запитання – що така людина досі робить в українському парламенті. Хоч і відповідь на нього теж очевидна.


Сергій Ружинський, Національне бюро розслідувань України

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Партія регіонів імені Петра Порошенка. Розслідування

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

PoroshenkoYanuk1-300x225

Голосування за зміни до Конституції 31 серпня 2014 року засвідчило: «Опозиційний блок» у принципових моментах діє як надійний партнер Банкової. Вирішальними стали голоси Нестора Шуфрича, Юрія Бойка, Сергія Льовочкіна, Олександра Вілкула, Сергія Ківалова та решти стовпів режиму Януковича. А тепер – партнерів Петра Порошенка.

Перше спільне голосування президентської фракції та «Опозиційного блоку» відбулося ще 10 січня 2015 року – при призначенні генеральним прокурором Віктора Шокіна. Тоді за нього проголосували не лише фракції коаліції, а й фігуранти гучних корупційних скандалів – Бакулін, Бойко, Вілкул, Папієв…

Усі вони, до речі, прекрасно почувають себе у парламенті і поза ним, а про притягнення їх за масштабне розкрадання країни та співучасть у масових убивствах на Майдані у 2014 році мова уже не йде. Що не дивно: 40 голосів «Опозиційного блоку» вкрай потрібні Петрові Порошенку, який не може покладатися на норовливих союзників по парламентській коаліції.

Один з акціонерів «Опозиційного блоку» Сергій Льовочкін – частий гість у кабінеті президента та керівників його адміністрації. Спільно з ним Банкова запустила на місцеві вибори новий проект – партію «Наш край». За її списками та під її брендом балотувалися колишні регіонали, які уже перебігли у табір Порошенка, однак яких небажано брати у «Солідарність» – через репутаційні ризики для партії президента. Звісно, поки що немає сенсу брати у БПП таких персонажів, як недавній керівник Партії регіонів у Запорізькій області Сергій Кальцев чи нардеп з Одещини Антон Кіссе, якого небезпідставно звинувачували у спробах роздмухувати сепаратистські настрої у Бессарабії. А от у форматі «Нашого краю» вони можуть спокійно брати владу на місцях – з благословення президента і за гроші соратників Януковича. У Одеській області спонсорами проекту виступали «авторитети» Іван Аврамов, який у часи Януковича наглядав за регіоном у статусі «смотрящего» (в українській мові немає адекватного відповідника цьому кримінальному поняттю – авт.), та Юрій Іванющенко, більше відомий як Юра Єнакієвський – один зі найближчих соратників кривавого екс-президента. Він же, до речі, патронує «Наш край» на Донбасі.

У фронтових областях тісний союз Порошенка з «регіоналами» шокував всіх, хто наївно сподівався, що Революція Гідності таки витягне регіон з-під іга «регіоналів». Але «жити по-новому» в уяві Петра Порошенка – це всього лиш новий очільник корупційної вертикалі.

«На багатьох зустрічах в регіоні мені часто «підказують» мовляв, той регіонал, і цей регіонал. Ну, і що мені тепер робити? Вивести їх всіх на вулицю і розстріляти? Так, у бюджетників, мерів, керівників підприємств Донеччини, щоб мати роботу і втриматися біля керма, не було тоді ніякого іншого вибору, окрім як членства в ПР. Тепер вони і можуть скласти кістяк «Нашого краю». Це щось між БПП і ПР – такий собі, грубо кажучи, відстійник, перехідний пункт», – щиросердно зізнався, чим є «Наш край» керівник військово-цивільної адміністрації Донецької області Павло Жебрівський. Він, як і решта керівників областей, уже отримали з Банкової електоральний план – скільки голосів має отримати БПП та «Наш край». По Донеччині точних цифр немає, а от Лев Парцхаладзе, який очолював штаб БПП у Київській області, за інформацією Національного бюро розслідувань України мав забезпечити 35% голосів для партії президента і ще 20% – для «Нашого краю»…

Ще один провладний електоральний «відстійник» для колишніх регіоналів – партія «Відродження». У парламенті її представляють один з лідерів ПР Віталій Хомутиннік, радник Януковича, одеський мільйонер Леонід Клімов, менеджер Ахметова та колишній голова бюджетного комітету Євгеній Гєллєр, партнер Андрія Портнова (головний юрист Януковича) Валерій Писаренко, улюблений «коняр» Януковича Валентин Нечипоренко, відомий харківський українофоб Дмитро Святаш, герої численних корупційних скандалів Володимир Кацуба та Антон Яценко… А за списками партії балотувалися такі «достойні люди», як Геннадій Кернес.

Заради справедливості потрібно сказати, що «Відродження» не є цілковито проектом Банкової. Як і партією Ігоря Коломойського, як прийнято вважати, зважаючи на партнерські стосунки олігарха з неформальним лідером проекту Віталієм Хомутинніком. Радше, це «франшиза», яку в одних випадках використовуватиме Порошенко, у інших – Коломойський, а найчастіше – впливові регіональні лідери на кшталт Кернеса з Добкіним, які з тих чи інших причин не бажають асоціювати себе з «Опозиційним блоком».

Співрозмовники Національного бюро розслідувань України, близькі до адміністрації Порошенка, стверджують, що і «Наш край», і «Відродження» – запобіжники проти можливого реваншу «Опозиційного блоку». Мовляв, краще уже свої, пригодовані «регіонали», аніж п’ята колона Кремля. Однак, це звичайне лукавство. І в опозиційного блоку, і в президентських проектів – одні й ті ж акціонери та спонсори. Зрештою, і «Опозиційний блок», як бачимо із голосувань у парламенті є доволі умовною опозицією до Порошенка. У ряді регіонів БПП і «Опозиційний блок» разом ведуть боротьбу проти спільних ворогів. Наприклад, у Дніпропетровську – проти команди Ігоря Коломойського.

***
Союз Петра Порошенка із регіоналами лише на перший погляд виглядає дивним та неприродним. Петро Олексійович – один із батьків-засновників Партії регіонів, а з її першо- та другорядними акціонерами його пов’язують тривалі ділові та приятельські стосунки, одинакові світоглядні установки. Зрештою, це люди, з якими президент України розмовляє однією мовою – мовою олігархічної політики, для якої соціальні приоритети та національні інтереси ніщо у порівнянні з можливістю конвертувати владу у грошові знаки.

Сергій Ружинський, Національне бюро розслідувань України

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Апеляционный суд оставил Пукачу пожизненное заключение за убийство журналиста Гонгадзе

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

pukach6

 

6 января 2016 года Апелляционный суд города Киева оставил без удовлетворения жалобу защиты на приговор в виде пожизненного лишения свободы бывшему начальнику наружного наблюдения Министерства внутренних дел Алексею Пукачу, осужденному за убийство журналиста Георгия Гонгадзе, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

«Апелляционную жалобу оставить без изменений», – постановил председательствующий судья Степан Гладий.

Отметим, защита обвиняемого просила изменить приговор в виде пожизненного заключения на 8 лет лишения свободы, но при этом соглашалась и на 15 лет тюрьмы.

«Мне непонятен приговор. Вы мне инкриминируете то, чего не было», – отметил Алексей Пукач.

Ранее во время судебного разбирательства Алексей Пукач признал свою вину, при этом заявив, что он не имел мотива совершать убийство. Он также отметил, что не скрывался от следствия.

суд отменил обвинения Алексею Пукачу по статье 365 (злоупотребление властью), однако, это не повлияло на смягчение приговора.

«В стране «паханов» и «смотрящих» я пахал 40 лет. Уничтожение документов… Вы спросите Гелетея. Они уничтожили эти документы еще в 2002, а мои подчиненные – через 18 месяцев. Это все ложно, это все – манипуляции», – прокомментировал осужденный.

Журналист Георгий Гонгадзе исчез в Киеве 16 сентября 2000 года. В ноябре того же года в лесу Киевской области был обнаружен обезглавленный труп, который, по выводам экспертов, мог принадлежать журналисту. В 2009 году в Киевской области найдены останки черепа, которые, по заявлению ГПУ, принадлежат Гонгадзе.

15 марта 2008 года Апелляционный суд Киева признал виновными в убийстве Георгия Гонгадзе трех бывших сотрудников Департамента внешнего наблюдения МВД Украины – Валерия Костенко, Николая Протасова и Александра Поповича, и назначил им наказание в виде лишения свободы на срок от 12 до 13 лет. Еще один обвиняемый – Алексей Пукач – находился в розыске с 2005 года. 21 июля 2009 года в селе Молочки Чудновского района Житомирской области он был задержан.

29 января 2013 года Печерский райсуд Киева приговорил Алексея Пукача к пожизненному лишению свободы, признав виновным в убийстве Георгия Гонгадзе.

Заказчики убийства журналиста Леонид Кучма и Владимир Литвин к суду не привлекались.

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

В оккупированный #Крым начались поставки российской тушенки и колбасы без мяса. Фото

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

rus-tushenka1

 

В оккупированном Крыму наладили продажи консервированной тушенки без мяса. Российские производители продают в магазинах доверчивым крымчанам банки с тушенкой, в которых вместо мяса консервируется вода и жир. Аналогичным образом “без мяса” поставляются крымчанам и колбасы, сосиски, буженина. Основная причина – блокада поставки качественных продуктов с континентальной Украины, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Например жительница Евпатории Ирина приобрела банку тушенки, в которую производитель забыл добавить главный ингредиент — мясо и выложила в интернет.

Об этом она написала на своей странице в социальной сети.

«Вот такая тушенка продается. Изготовлена в г Мытищи Орловская обл. Купила на Перекопской в магазине. Будьте внимательны. Производитель мяса вообще не положил!», — написала Ирина.

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

#Яценюк пока не готовит новый договор на поставку электроэнергии в Крымский федеральный округ

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

Yacenuk-zradnik1

 

Министерство энергетики и угольной промышленности Украины не готовит новый договор о поставках электроэнергии в оккупированный Крым.

Об этом Национальному бюро расследований Украины рассказал источник в аппарате министра энергетики и угольной промышленности Владимира Демчишина.

«Это зона ответственности министра, насколько мне известно, новый договор по Крыму не готовят», – сказал собеседник.

Ранее стало известно, что Минэнергоугля включил в баланс электроэнергии Украины на 2016 год 5,7 млрд кВт-час для экспорта в Крым. Решение об экспорте должен был принять Совет национальной безопасности и обороны.

Напомним, срок действия предыдущего договора истек 31 декабря 2015 года. В нем оккупированный Крым именовался «Крымский федеральный округ». Меджлис крымскотатарского народа и участники гражданской блокады Крыма потребовали от украинских властей не продлевать договор с такой формулировкой. 30 декабря 2015 года в результате взрыва на линии электропередач «Каховка – Титан» была прекращена подача электроэнергии с материковой Украины в Крым.

В январе прошлого года депутат Киевсовета Василий Гацько обратился в Службу безопасности Украины и в прокуратуру с просьбой расследовать деятельность министра энергетики и угольной промышленности Владимира Демчишина, а также его подчиненных – и.о. директора «Укринтерэнерго» Василия Андриенко и и.о. директора «Укрэнерго» Юрия Касича.

Гацько возмущен тем, что украинские государственные предприятия заключают соглашение о поставках электроэнергии на оккупированную территорию с компаниями страны-агрессора. «На руках у врага есть договоры, у народа, который ему противостоит — нет. У меня вопрос к Демчишину, не перепутал ли он, министром какой страны он является? От кого он скрывает информацию? Он что, переживает за свою деловую репутацию перед оккупантом?» — отмечает Гацько.

Ранее в другом своем блоге Гацько обращал внимание на то, что использование в официальном договоре украинской государственной компании термина «Крымский федеральный округ Российской Федерации» фактически можно трактовать как признание аннексии Крыма и квалифицировать по статьям 110 и 111 Уголовного кодекса Украины – Посягательство на территориальную целостность и неприкосновенность Украины и Государственная измена.

Кстати, документы предусматривают поставки украинским государственным предприятием электроэнергии в Крым по фиксированной цене, которая на 15% ниже существующей. При этом Россия имеет право требовать от украинской компании штраф в размере 20% от стоимости поставленного электричества в случае ограничения поставок на полуостров, который в документе именуется «Крымским федеральным округом».

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Разведка Bellingcat передала Нидерландам список солдат ВС РФ, сбивших по приказу Путина #MH17 на Дон

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

terrorist-putin1

 

Эксперты из журналистского проекта Bellingcat передали в  прокуратуру Нидерландов перечень из двадцати российских военных, которые, по мнению исследователей, причасны к атаке на малазийского авиалайнера «Боинг-777» на Донбассе.

Об этом рассказал основатель Bellingcat Элиот Хиггин, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Как передает слова Хиггинса издание NOS, данные о военных были получены посредством соцсетей и Интернет-ресурсов. Две недели назад отчет с их фотографиями и именами был отправлен в прокуратуру. В ведомстве подтвердили такие данные. Спикер прокуратуры рассказал, что эта информация будет проанализирована Международной следственной группой (Joint Investigation Team, JIT) и оценена «на предмет их пригодности для расследования уголовного дела».

Как пишет издание, в прошлом году эксперты Bellingcat определили, что ЗРК «БУК», из которого был сбит рейс лайнер MH17, попал в Украину со вторым батальоном 53-й зенитной ракетной бригады из Курска, в который входили около ста человек, но исследователи полагают, что к доставке были причастны около двадцати из них.

Одним из них является некто Сергей М, которого называют командиром бригады. Также упоминаются Дмитрий Т. и девять лейтенантов, которые, как отмечается, находились в «Буке» в день теракта. В перечне также есть и «очень опытные военные», которые обладают знаниями управления указанным оружием. Кстати, в публикации NOS их имена не упоминаются.

13 октября 2015 года были обнародованы результаты детального исследования Совбеза Нидерландов по крушению лайнера. Так, были продемонстрированы выводы, в которых черным по белому написано, что Boeing рейса МН17 сбили ракетой с Бука российского производства. Она ударила в левый бок кабины самолета. Ракета была оснащена боевой частью марки 9N314М. Из-за взрыва переднюю часть самолета оторвало, из-за чего она упала на 15 км дальше от основной части, а остатки самолета разбросало на 50 км территории. Ракету выпустили из территорию площадью 350 кв. км вокруг места взрыва в восточной Украине.

«Почему самолет Малайзийских авиалиний летел над зоной конфликта? Потому что там летали все, и никто не мог подумать, что есть угроза для гражданской авиации», – сказал председатель Совбеза. Рейс летел на высоте 10 км, никто не думал, что есть риск на такой высоте. Чикагская конвенция гражданской авиации определяет государство ответственным за определение безопасности зоны полетов, напомнил он. Украинская власть накануне трагедии заявляла, что на Донбассе есть оружие, которое способно поражать авиацию на такой высоте, однако не закрыла небо над Донбассом, говорит расследование. По заключению комиссии, у Киева были все основания для такого решения, которое все же не было принято. Все стороны, вовлеченные в конфликт на востоке Украины, не подумали о рисках для пассажирских самолетов», – сказано в отчете.

На презентации показали анимированное видео полета МН17. Он летел обычным маршрутом из Амстердама в Куала-Лумпур. Пролетая Украину на высоте около 11 км, он несколько отклонился на север, чтобы обойти грозу на пути, а затем вернулся на маршрут, где над Донбассом в него попала ракета с Бука. В то же время тем же маршрутом на разрешенной высоте – выше 10 км – летели еще три гражданских рейсы.

Летом 2015 года Нидерланды инициировали создание международного трибунала при Совете безопасности ООН по делу о пассажирском самолете «Боинг-777». Позднее эту идею поддержала Малайзия, Австралия, Бельгия, Британия и Франция. Однако во время голосования в Свобезе ООН по учреждению трибунала для преследования виновных в катастрофе путинская Россия наложила вето, чем, по мнению большинства международных экспертов и политиков, фактически подтвердила свою причастность к крушению лайнера.

Также стало известно, что за сбитый «Боинг-777» британские юристы намерены отсудить у Путина сотни миллионов фунтов.

Журналисты австралийского телеканала «9» в своем видеосюжете в очередной раз подтвердили, что крушение Боинга-777 произошло из-за попадания в воздушное судно ракеты из российской установки «БУК».

В то же время Кремль все обвинения отбрасывает. При этом даже российские эксперты пришли к выводу, что наиболее вероятной причиной, по которой произошло крушение «Боинга 777» на Донбассе, является подрыв зенитной управляемой ракеты 9М38М1 из состава зенитного ракетного комплекса «Бук-М1».

Авиалайнер «Боинг-777» авиакомпании «Малазийские авиалинии» рейса MH17 из Амстердама в Куала-Лумпура был сбит в небе над Донбассом, захваченным российскими боевиками, 17 июля 2014 года. Погибли все 298 человек, что находились на борту.

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Родина загиблого айдарівця Назара Галюка заявляє, що штаб #АТО навмисно спотворює правду

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

Galuk-Nazar-RIP

 

Сестра Назара Галюка переконана, що робиться все для того, аби в майбутньому позбавити сім’ю бійця заслужених пільг, повідомляє sprotiv.org.

Спротив повідомляв у соцмережах, що 1 січня 2016 року у зоні АТО під Горлівкою, від пострілу снайпера загинув захисник України Назар Галюк.

Він був бійцем ударної роти батальйону «Айдар».

У штабі АТО підтвердили цю інформацію, проте заявили, що боєць загинув не в бою.

«Дійсно, їх боєць загинув, але не під час бою, проводиться розслідування за цим фактом», — набрехав на брифінгу в ефірі 112 каналу представник адміністрації президента України з питань АТО Андрій Лисенко.

А рідним містом полеглого героя уже ширяться різноманітні чутки.

Рідна сестра загиблого айдарівця Інна розповіла, що насправді трапилося того трагічного дня.

«Все це трапилося на базі Айдару недалеко від Горлівки де розташовувався батальйон у закинутій будівлі школи, в 5 кілометрах від лінії фронту.

Вночі 1 січня диверсійна група сепаратистів підійшла до бази „Айдару“ та засіла в „зеленці“ неподалік. Троє бійців Айдару біля 4 ночі вийшли на подвір’я. В 4:15 ночі снайпер поцілив у спину розривною кулею прямо в серце Назару , який загинув миттєво. Потім було тяжко поранено інших двох бійців», — розповідає сестра бійця.

Одразу здійнявся галас, побратими Назара зі зброєю почали зачищати зеленку. Було вбито 6 сепаратистів та одного взято в полон. Полоненого вже зранку було передано в СБУ як цінного свідка події.

Двох поранених бійців «Айдару» було доставлено до лікарні, де один з них також помер. Інший був ще без свідомості з тяжким пораненням.

У довідці про причину смерті вказано “гостра крововтрата, наскрізне вогнепальне кульове поранення грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів”

В лікарській довідці вказано місце смерті – “смерть настала в іншому місці – на місці події у розташуванні підрозділу”. Наразі воєнкомом Славути направлений запит на отримання протоколу слідчої комісії.

«Будемо чекати на офіційні результати розслідування, але вже й зараз видно , що держава намагається приховати втрати та в майбутньому лишити родину загиблого без багатьох виплат та пільг, — каже пані Інна. — Ось так наша держава, в особі речників АТО, приховує втрати на фронті, щоб нам , українцям, здавалося, що в нас діють Мінські угоди та на сході вже немає ніякої війни».

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Жена «кролика» Данильца одобряет в соцсети Антимайдан, Путина и оккупацию Донбасса. 9 фото

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

Danilec-Volodimir1-500x281

 

«ПЕРЕПОСТ З ОДНОКЛАСНИКІВ

Прочитала страничку Людмилы Данилец — одна из жён кроликов- это кошмар…она открыто поддерживает Путина и русский Донбасс. Состоит в группах великий путин, Антимайдан, российский донбас…и подобных!!!!!!!. Я в шоке…может нужно не просто запретить концерты, а лишать их гражданства и под зад в любимую ими Россию???

Danilec-Ludmila1

Danilec-Volodimir2

Danilec-Volodimir3

Danilec-Ludmila2-500x219

Danilec-Ludmila4

Danilec-Ludmila3-500x458

Danilec-Ludmila5-500x500

Danilec-Volodimir4-500x281

Іра Кльова, фейсбукsprotiv.org