May 31st, 2015

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Богатирьова пішла, а корупційні схеми лишились по-новому. Розслідування

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

PoroshenkoBogatireva1

За часів скандальної екс-очільниці Міністерства охорони здоров’я Раїси Богатирьової фармацевтичний ринок держзакупівель був розділений між кількома найбільшими виробниками й імпортерами ліків. На тендерах відомства постійно перемагали одні й ті ж компанії, що по черзі складали одне-одному конкуренцію. Деякі з фірм були напряму пов’язані з самою Богатирьовою та її найближчими родичами.

Сьогодні її оголошено в розшук, а міністерство  очолив вже другий міністр з-поза системи, але ситуація не змінилась на краще.

Згідно з аналітичним звітом “Центру протидії корупції”, в 2014 році МОЗом було неефективно використано щонайменше 1,13 мільярда гривень. Всього ж на реалізацію 17-ти національних програм, що мали забезпечити вільний доступ до медичної допомоги, було виділено 2,26 млрд грн.

За словами експертів, навіть, якщо б усі ліки закуповували за реальними, а не завищеними цінами, то цих грошей не вистачило б на задоволення потреб навіть половини хворих.

Під моніторинг активістів потрапили шість найбільших програм, на які було виділено понад половину запланованого бюджету: туберкульоз, СНІД, конвенція ООН з прав дитини, гепатит, дитяча та доросла онкології.

Для їх реалізації міністерство провело 90 тендерів. За даними експертів, майже кожен з них пройшов з порушенням процедури і використанням корупційних механізмів, які й призвели до неефективного використання державних коштів.

“Старі корупційні схеми, які були започатковані Раїсою Богатирьовою і її командою нікуди не зникли. Крім того гравці, які заробляли на цих схемах лишились ті самі”, – розповідає голова “Центру протидії корупції” Віталій Шабунін.

Він нагадує, що основний принцип цих схем полягає у тому, що конкуренцію на тендерах складають одне-одному пов’язані між собою компанії, які попри різних юридичних власників мають одного реального бенефіціара (вигодоотримувача). Ще один варіант – коли бенефіціари різні, але вони домовляються заздалегідь перемагати “по черзі”.

Та найцікавіше те, що на додачу до старих корупційних механізмів у 2014 році з’явились ще й нові, які дозволяють заробляти кошти на коливанні курсу та інших економічних негараздах.

“Якщо раніше були хоча б жорсткі правила внутрішнього ринку, які сам МОЗ і виставляв, то в 2014 році їх прибрали і контролювати ситуацію почали гравці. З’явились абсолютно нові схеми такі, як блокування закупівель, скасування торгів та інше. Є купа прикладів, коли компанія, що займається виробництвом галантереї подавала заяви і блокували закупівлі”, – стверджує член правління “Центру протидії корупції” Олександра Устінова.

Мета такої оборудки полягає у тому, щоб якомога далі відтягнути тендер і вийти на нього з підвищеними через коливання курсу цінами на препарати.  Як наслідок, на заплановану суму, якої і раніше не вистачало для забезпечення потреб усіх хворих, купується ще менше ліків.

Серед найбільших гравців фармацевтичного ринку, які постійно перемагають на тендерах МОЗу з використанням як старих, так і нових схем у ЦПК називають ряд компаній, що ходять до групи президента Асоціації виробників ліків Петра Багрія. Серед них: “Сумська аптечна компанія”, “Ганза”, “Фармацевтичні препарати регіонів”, “Люм’єр Фарма” та інші.

Про іншого відомого тендерника МОЗу нардепа від БПП і власника найбільшої фармкомпанії “Дарниця” Гліба Загорія, журналісти вже розповідали раніше.

Та ситуація, яка склалась на сьогодні є наслідком багаторічної бездіяльності, а інколи і “допомоги” міністерства. За словами аналітиків ЦПК централізована система закупівель повністю відсутня і для того, аби відновити її МОЗ має вдатись до цілої низки заходів.

“В першу чергу це законопроект, який дозволяє здійснення закупівель міжнародними організаціями – це реальний шанс зробити процедури прозорими, але МОЗ саботує його імплементацію. Якщо його все ж вдасться втілити в життя, то Україна отримає “вікно”, яке дозволить послідовно вибудувати власну систему закупівель”, – вважає керівник юридичного департаменту ЦПК Олена Щербан.

У 2015 році Міністерство охорони здоров’я встигло провести всього кілька тендерів, тому аналізувати роботу нового міністра Олександра Квіташвілі експерти поки не беруться. Та вони наголошують, що проведення закупівель знов затягується, тому минулорічна ситуація може повторитися.

“Одразу після призначення ми передали Квіташлвілі готову аналітику з найпроблемнішими питаннями, за які потрібно було братись негайно. Та поки що ситуація стоїть на місці. Він не зробив нічого поганого, але і хорошого теж не зробив”, – зазначає Шабунін.

Bagryi-Petro2

Дмитро Король, Національне бюро розслідувань України

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Гражданин Израиля и Кипра Коломойский рассказал на ночь пидоргу Ляшку байку о бразильском гражданств

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

Lyashko-kolorad1-500x335

 

Нардеп Олег Ляшко сообщил, что Игорь Коломойский объяснил, почему назвал адрес министра экономики Айвараса Абромавичуса обезьяной.

Об этом латентный ватник-колорад (фото) написал на своей странице в Facebook, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

«Я чуть с кровати не упал. Сегодня в 1.25 ночи мне звонит Беня Коломойский, чтоб… объяснить, почему он назвал Абрамавичуса  обезьяной. Оказывается, по словам Бена (а толк он в этом знает), у нашего министра экономики есть бразильский паспорт. А в солнечной Бразилии, как известно благодаря знаменитой бразильской тете в исполнении Александра Калягина, „много диких обезьян“. Вот так!», — написал Ляшко.

Кроме украинского, мафиози Коломойский сознался, что имеет еще гражданство Израиля и Кипра.

 

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

СБУ підтвердила розкрадання арештованого пального Курченка бандою Пашинського та Тищенка

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

Pashinskyi-Sergyi-soc-seti3-500x429

 

СБУ підтвердила, що службові особи державного підприємства «Укртранснафтопродукт» допустили порушення при реалізації нафтопродуктів, які є речовими доказами у декількох кримінальних справах.

Про це повідомляє прес-служба відомства.

«Рішеннями судів накладено арешт. Вказане пальне зберігається на Одеському нафтопереробному заводі, Херсонському нафтоперевальному комплексі, Васильківській нафтобазі та реалізовується службовими особами державного підприємства з жовтня 2014 року», – сказано у повідомленні.

Згідно з повідомленням, усі матеріали перевірки скеровано до Генпрокуратури, яка за результатами розгляду 22 травня 2015 року відкрила кримінальне провадження.

Голова СБУ Валентин Наливайченко провів зустріч з депутатами Верховної Ради, які висловлювались з цього приводу в ЗМІ, і запевнив, що справа буде розслідуватися.

Як відомо, раніше «Українська правда» провела розслідування і вияснила, що державна компанія «Укртранснафтопродукт» продала частину арештованого пального олігарха-втікача Сергія Курченка компанії бізнесмена Сергія Тищенка «Укройлпродукт» за значно заниженими цінами. При цьому частина нафтопродуктів взагалі була оголошена «нетоварною рідиною жовтого кольору», вивезена без документів і продана за готівку.

СБУ оцінює збитки від цих оборудок у 250 млн гривень.

При цьому керівник «Укртранснафтопродукту» Володимир Гаврилов, вважається підконтрольним Тищенку.

Тищенко вважається близьким до депутата Верховної Ради від «Народного фронту» Сергія Пашинського, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Гражданин Израиля и Кипра Коломойский требует от Украины более 100 млрд грн

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

Kolomoyskiy14-500x337

 

Миноритарный акционер ПАО «Укрнафта», владелец группы «Приват» Игорь Коломойский рассказал, как сформировалась сумма предполагаемого иска к Кабинету министров Украины на сумму 5 млрд долл. Об этом Коломойский рассказал журналистам после заседания Наблюдательного совета «Укрнафты», передает корреспондент РБК-Украина.

«Это с 10,5 млрд куб. м газа по 500 долл. Цена варьировалась от 300 до 500 долл. в то время, когда нам должны были отдать этот газ. Акционеры все посчитали, наняли экспертов, и они сказали, что порядка 5 млрд», — пояснил Коломойский.

Он отметил, что иск против Украины будет подан «скоро».

Кроме украинского, мафиози Коломойский имеет еще гражданство Израиля и Кипра, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Обвиняемого в гибели 54 десантников в сбитом Ил-76 генерала Генштаба Назарова повысили в должности п

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

Il-76-Lugansk-14-06-2014-1-500x280

Подозреваемый в служебной халатности, приведшей к гибели военного Ил-76 в аэропорту Луганска, генерал-майор Виктор Назаров срывает следствие по делу. Спустя почти год с момента трагедии, он не только не понес ответственности за принятые решения, более того, Назаров продолжает служить и даже, по данным источников, повышен в должности — до первого замначальника Генштаба.

«…Под прямым давлением властей суд изменил Назарову меру пресечения на период следствия. Его выпустили под залог в 90 тысяч гривен. После этого Назаров предпринял меры, чтобы сорвать следствие. Он до сих пор не счел возможным ознакомиться с материалами уголовного дела», — пишет в статье в ZN.UA журналист Юрий Бутусов.

А затем командование ВСУ стало соучастником еще одного преступления, отмечает журналист. 6 марта начальник Генерального штаба Виктор Муженко вызвал якобы на совещание в Генштаб трех военных летчиков — экспертов по делу о гибели Ил-76, которые дали однозначный вывод о грубейших нарушениях при планировании операции. Но вместо совещания по теме на охраняемом военном объекте летчиков встретили… адвокаты Назарова.

Сразу после совещания в Генштабе с адвокатами Назарова военный летчик, старший летчик-испытатель Государственного научно-исследовательского центра Воздушных сил полковник Виктор Лукьянчук обратился в прокуратуру с заявлением, что эксперты подверглись со стороны адвокатов Назарова незаконному давлению и угрозам увольнения со службы в случае отказа изменить данные экспертные заключения в пользу Назарова.

Полковник Лукьянчук, который оставил дом и быт в Крыму и переехал в Украину, чтобы не изменять присяге, сделал гораздо большее. Он выступил публично, заявив о преступных действиях адвокатов на заседании комитета Верховной Рады по вопросам предотвращения и противодействия коррупции.

«Такого откровенного и демонстративного незаконного давления на экспертов не позволяли себе даже бандиты Януковича. А ведь эксперты дали оценку тому, что как считает Назаров, можно и нужно оценить — уровню военного искусства Генштаба» — пишет Бутусов.

Несмотря на все скандалы, уголовные дела, Назаров продолжает служить и даже, по данным наших источников, повышен в должности — принято решение о его назначении первым заместителем начальника Генерального штаба.

По мнению Бутусова, причины таких наглых действий защиты Назарова и такой уверены в безнаказанности в том, «что такова воля президента», который до сих пор не уволил руководителя  Назарова – начальника Генштаба ВСУ Виктора Муженко.

Журналист обращает внимание на одну деталь: перед вылетом Ил-76 в Луганск Назаров запросил подтверждение вылета в… администрации президента.

«Порошенко вообще не был обязан рассматривать такое согласование — это исключительная компетенция военного командования. Но по непонятным причинам бумагу Назарова в АП подписали. Зачем? Почему генералы настолько безответственны, что в чисто тактических вопросах требуют переложить ответственность на гражданские власти? Да потому что плевать им на жизни людей, на „среднестатистические потери“, им важно повязать руководство страны чернилами и кровью» — пишет Бутусов.

К слову, разрешение на вылет Ил-76 администрация президента до сих пор к материалам дела не приобщила.

14 июня 2015 года исполнится год со дня гибели в аэропорту Луганска самолета Ил-76 — российские диверсанты сбили машину переносными зенитно-ракетными комплексами «Игла». Погибли 49 украинских военнослужащих.В ноябре экс-начальнику штаба АТО, генерал-майору Виктору Назарову по этому делу было предъявлено подозрение в служебной халатности, повлекшей тяжелые последствия, сообщаетНациональное бюро расследований Украины.

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Непотоплювані судді Мельник, Устинов, Птичкіна, Мороз та їхні покровителі. Розслідування

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

sudoustryi1

Князевич запропонував безстроково обрати служителів «справедливого правосуддя», чиї професійні подвиги зовсім недавно з жахом обговорювала вся країна…

Не встигли висохнути чорнила президентського підпису під Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», як Комітет з питань правової політики та правосуддя Верховної Ради вирішив на практиці довести, що справедливість є і за неї варто боротись. Першим млинцем став проект постанови №2451, внесений 29 березня 2015 року народним депутатом Русланом Князевичем, якою на посади суддів Миколаївського окружного адміністративного суду запропоновано безстроково обрати носіїв «справедливого правосуддя», чиї професійні подвиги зовсім недавно з жахом обговорювала вся країна.

Це «їхні честі» Олександр Михайлович Мельник, Ігор Анатолійович Устинов, Вероніка Володимирівна Птичкіна та Андрій Олександрович Мороз, феноменальна правосвідомість яких, безсумнівно, дуже добре відома народному депутату Князевичу.

Фантасти в мантіях

До суддів Миколаївського окружного адміністративного суду Олександра Мельника та Ігоря Устинова слава прийшла в листопаді 2012 року. Тоді вони вкупі зі своєю соратницею Оксаною Малих під час виборів до Верховної Ради України благословили погром у приміщенні Окружної виборчої комісії №132 та направили туди співробітників «Беркуту» з метою вилучення протоколів дільничних виборчих комісій про підсумки голосування. Після того, як судді повернули протоколи, так і не пояснивши, навіщо вони їм знадобились, виявилось, що з протоколами проведено маніпуляції. Точніше — відбулась заміна, внаслідок якої голоси від опозиційного кандидата Аркадія Корнацького «перекочували» до представника партії регіонів. Внаслідок чого Центральна виборча комісія взагалі відмовилась встановлювати результати виборів на цьому окрузі.

Звісно, народний депутат Князевич усе це добре пам’ятає, оскільки в 2012 році саме він представляв інтереси тодішньої опозиції в ЦВК. А для тих, хто має не таку добру пам’ять, як Руслан Петрович, нагадаю подробиці цієї феноменальної суддівської витівки.

Як оповідала майже три роки тому всюдисуща колега, у 2012 році для оточення Януковича було принципово важливим не допустити перемоги на парламентських виборах по 132-му мажоритарному округу в Миколаївської області Аркадія Корнацького — місцевого сільгосппідприємця, що уславився своїм протистоянням із сім’єю тодішнього генпрокурора Пшонки.

За інформацією, що надійшла, «миколаївська дилема» — поряд з темами інших «спірних» територій, обговорювалась на недавній зустрічі двох високих керівників. Одного від влади, іншого — від опозиції. Припустимо, Клюєва та Мартиненка. Зустрічі, під час якої перший начебто сказав другому: «Ні за один зі скандальних округів ми не тримаємось, зможете продавити — вони ваші. Але ось Миколаєвом ми не поступимось, Корнацький не пройде».

Причина, з якої Пшонка, заручившись підтримкою тодішнього глави адміністрації президента Сергія Льовочкіна, намагався знищити і самого Аркадія Корнацького, і його бізнес, добре відома. Це — поклади високоякісного граніту в Первомайському районі Миколаївської області, що залягають як раз під полями «Агрофірми Корнацьких».

Попервах ці землі намагався прибрати до рук колишній прокурор Миколаївської області Микола Стоянов. Прокуратура кілька років судилася з Корнацьким у Первомайському міськрайонному суді Миколаївської області, домагаючись конфіскації (!) земельних угідь на тій підставі, що під чорноземом знаходиться гранітний шар, який хоче розробляти дружня прокуратурі приватна фірма. Це не жарт — прокуратура навіть залучила цю фірму до участі у справі як третю особу. Але суд не зрозумів усієї глибини прокурорської правосвідомості й відмовився відбирати земельну ділянку в законного власника.

Урешті-решт чутки про гранітні поклади сягнули столиці, й у 2011 році до Аркадія Корнацького звернулася довірена особа сина тодішнього генпрокурора, Артема Пшонки, з пропозицією спільно зайнятись розробкою родовища. «Спільно» — це значить коштом Корнацького, а Пшонка-молодший буде забезпечувати «дах» і забирати половину прибутку. Цілком природно, що синок генпрокурора був посланий у пішу еротичну подорож, після чого озвірілий Пшонка-старший оголосив полювання на Корнацького: було порушено два десятки кримінальних справ за найнеймовірнішими приводами, на все майно «Агрофірми Корнацьких» був накладений арешт, опечатані склади, а на свинофермі навіть відключено електроживлення.

Але трапилось те, що  не могло примаритись генпрокуророві навіть у жахливому сні: Аркадій Корнацький, якого опозиція висунула кандидатом у народні депутати по 132-му округу, таки виграв у жовтні 2012 року парламентські вибори, випередивши конкурента — заступника голови Миколаївської облдержадміністрації Віталія Травянка.

Пшонка-старший зрозумів, що омріяні землі упливають з його рук. І тоді в бій вступив резервний загін — судді Миколаївського окружного адміністративного суду Олександр Мельник, Ігор Устинов і Оксана Малих.

Слід сказати, що «їхні честі» до відповідального завдання поставились без будь-якої фантазії й навіть не намагались надати своїм діям бодай видимості законності. Все було зроблено вкрай примітивно: технічний кандидат від партії регіонів, нікому не відомий одесит на прізвище Пошехонов, що також балотувався по цьому округу й набрав нуль цілих хрін десятих відсотка голосів, звернувся до суду з вимогою переглянути результати голосування по кількох дільницях. Після чого в судовому засіданні подав заяву про забезпечення доказів, попрохавши вилучити з окружної виборчої комісії оригінали дільничних протоколів.

Звісно, адміністративні (та й будь-які інші) суди не мають повноважень витребувати оригінали виборчих документів, перераховувати голоси, встановлювати переможця виборів. Але розглядати позов по суті «їхні честі» й не збирались — вся ця витівка була вигадана виключно для того, щоби замінити справжні протоколи на фальшиві та знайти якийсь благопристойний привід для штурму приміщення ОВК силами міліцейського спецпідрозділу «Беркут».

Для початку це тріо жерців незрячої богині винесло ухвалу «Про забезпечення доказів в порядку ст. 75 КАСУ» від 01.11.2012 у справі №2а-5560/12/1470. Після чого на її підставі хутенько написало ще одну ухвалу з отакою резолютивною частиною:

«Вилучити у Окружної виборчої комісії по виборчому округу № 132 оригінали протоколів про підсумки голосування на виборчих дільницях округа, а саме: виборчих дільницях з №480001 по №480709 включно та доставити у судове засідання до Миколаївського окружного адміністративного суду».

Звісно, представники опозиції під керуванням Руслана Князевича намагались оскаржити це беззаконня в апеляційному порядку. Але Одеський апеляційний адміністративний суд навіть не відкрив провадження, мотивуючи це тим, що суд першої інстанції, мовляв, не міг винести ухвалу про забезпечення доказів. А тому ця ухвала не може бути й оскаржена. Ось цей шедевр юридичної думки:

«Оцінюючи матеріали апеляційної скарги, вважаю, що фактично вбачається питання про витребування доказів, а не їх забезпечення, оскільки таке клопотання подано під час розгляду справи та не містить в собі посилань, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим».

Дуже шкода, що народний депутат Князевич, який у 2012 році брав безпосередню участь у подіях, пов’язаних з виборами по 132-му округу, зараз не запросив суддів Мельника та Устинова на засідання Комітету з питань правової політики та правосуддя Верховної Ради й не поцікавився, що ж саме вони постановили в 2012 році й відповідно до якого закону.

Отримавши від суддів ухвалу про вилучення документів, організатори фальсифікації кинулись виконувати її в ніч з 1 на 2 листопада — шляхом штурму приміщення ОВК спецпризначенцями із застосуванням сльозогінного газу. Дуже шкода, що Руслан Князевич не показав колегам по Комітету оці документальні кадри. Можливо, тоді вони не так заповзято голосували б за обрання Мельника та Устинова суддями безстроково…

За лічені хвилини після початку штурму приміщення окружної виборчої комісії оточили сотні мешканців Первомайська, які дізнались, що коять міліціонери на виконання беззаконної ухвали суддівської трійки. Очевидці стверджують, що спочатку беркутівці намагались винести документи, але коли побачили, що кийками дорогу в натовпі демонстрантів розчистити не вдається, спробували підпалити кімнату, де лежали виборчі бюлетені.

Цитуємо одне з численних свідчень очевидців того, що учудили судді Мельник, Устинов і Малих, вміщене «Українською правдою»:

Народ забарикадував двері ззовні, проте беркутівці вибили їх і почали прориватися крізь натовп до автобусу. Вони били людей ногами й кийками. Їм на підкріплення прибігли люди у формі та міліція, які підключили до побиття простих громадян та застосували сльозогінний газ.

«Беркут» завантажив коробки з протоколами в автобус, проте люди не дали йому вирушити. Спочатку громадяни оточили автобус, згодом йому шлях перегородили 5 «Камазів», які наразі тримають автобус в кільці.

Тоді на підмогу загону «Беркуту» на штурм будинку ОВК були кинуті співробітники патрульно-постової служби й державної служби охорони, а в Первомайськ ввійшли внутрішні війська.

У цей час в окружну виборчу комісію привезли копір, і члени ОВК стали знімати копії з виборчих протоколів для суду. Але належно засвідчені копії суддів Мельника, Устинова й Малих не задовольнили — фарс з винесенням «ухвали про забезпечення доказів» був ними влаштований виключно для того, щоби винести з приміщення ОВК оригінали виборчої документації. Як тільки з Одеси в Первомайськ прибуло міліцейське підкріплення, почався новий штурм.

Урешті-решт у Миколаївський окружний адміністративний суд були доставлені оригінали всіх протоколів. Судді Мельник, Устинов і Малих наступного ж дня відмовили в задоволенні позову технічного кандидата й винесли ухвалу про повернення документів.

Але коли представники опозиції побачили протоколи, що повернулись в ОВК з суду, їхнє здивування було безмежним — це були інші протоколи з іншими результатами голосування, цього разу на користь кандидата від партії регіонів.

Щоправда, на руках у кандидатів перебували автентичні примірники справжніх протоколів, засвідчені підписами членів дільничних виборчих комісій та мокрими печатками. Окрім того, недоторканними залишились самі виборчі бюлетені, й за бажання їх  нескладно було перерахувати. Але Миколаївський окружний адміністративний суд Корнацькому в цьому відмовив. Ось це феєричне судове рішення, розміщене в Єдиному державному реєстрі.

Це рішення підписала, зокрема, Вероніка Птичкіна, яку Руслан Князевич нині також пропонує обрати на посаду безстроково. Цікаво, Руслан Петрович хоча б читав ті скандальні рішення, які Птичкіна встигла винести за п’ять років відправлення правосуддя? А якщо читав, то хіба не розуміє, що такому «юристу» максимум, що можна довірити, — це мити підлогу в нотаріальній конторі?

Саме через цих суддів в 2012 році Центральна виборча комісія не змогла встановити результати голосування на виборах до Верховної Ради України по 132-му мажоритарному округу. У зв’язку з цим ще за часи Януковича Генеральній прокуратурі України довелось відкривати кримінальне провадження за фактом нечуваних фальсифікацій, допущених на тих виборах. Але досі підозра нікому не пред’явлена.

Ой Мороз, Мороз…

Після того, як ЦВК у листопаді 2012 року оголосила, що результати виборів до Верховної Ради України по 132-му округу встановити неможливо, генпрокурор Пшонка й тодішній голова Миколаївської облдержадміністрації Круглов розпочали нову операцію по привласненню земельних угідь, що належать родині Корнацьких. На цей раз — за допомогою судді все того ж Миколаївського окружного адміністративного суду Андрія Олександровича Мороза, якого народний депутат Князевич також пропонує обрати суддею безстроково.

Все розпочалося з того, що головою Первомайської державної районної адміністрації 12 жовтня 2012 року було видано розпорядження про виділення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства 775 громадянам. Щоправда, ніякі громадяни з заявами про виділення їм землі до Первомайської РДА не звертались і звертатись не могли, позаяк вказаним розпорядженням роздавались угіддя, які свого часу при розпаюванні колгоспу придбали батьки Аркадія Корнацького й на які накинув оком Пшонка-молодший.

Але такі дрібниці не стали на заваді рейдерам, що виписали державні акти на право власності на землю, належну родині Корнацьких, на ім’я або заляканих співробітників бюджетних установ Первомайська, або просто «мертвих душ». Після чого фіктивні власники миттєво «уклали» договори про передачу чужої землі в оренду миколаївському адвокату Оксані Валешинській, яку найняв Пшонка.

Зрозуміло, що як тільки Корнацькі довідались про те, що Первомайська РДА видала державні акти на належні їм земельні ділянки стороннім особам, до Миколаївського окружного адміністративного суду був поданий позов про визнання незаконними й скасування розпоряджень голови райдержадміністрації, який оголосив приватну землю «державними землями запасу». При цьому як треті особи на стороні позивача до справи приєднались і деякі нові псевдо-власники, на ім’я яких були видані акти на землю й які стверджували, що їх паспортні дані були просто використані аферистами.

Справу прийняв до провадження суддя Мороз. У судовому засіданні виявилося, що заяви громадян про виділення їм земельних ділянок були виготовлені вже після подачі позову, при цьому всі вони зареєстровані під одним номером 2042-01-35 і в один день — 5 листопада 2012 року, у той час як оскаржуване розпорядження про виділення земельних ділянок за цими заявами датується 12 жовтня. Більш того, при огляді заяв виявилось, що значна частина з них містить явно підроблені підписи, відсутні адреси та паспортні дані заявників, деякі з заявників давно померли тощо.

Але й це не все. Жоден із претендентів на землю не замовляв проекту землевідводу, не оплачував проектну документацію й навіть не приходив у райдержадміністрацію отримувати державний акт.

За таких скандальних обставин судді Морозу не залишалось нічого іншого, як винести окрему ухвалу на адресу Первомайської міжрайонної прокуратури Миколаївської області, зазначивши виявлені в судовому засіданні факти порушення законності.

І яке ж рішення виніс носій правосуддя по справі після всього цього? Правильно: він відмовив у позові. Після чого 18 червня 2013 року рейдери, які найняли «тітушек», здійснили збройний напад на «Агрофірму Корнацьких».

Ось виступ народного депутата Арсенія Яценюка з трибуни Верховної Ради з цього приводу. Пригадуєте, Руслане Петровичу?

Власне, це був перший випадок, коли звичайні громадяни, прості селяни з Первомайського району Миколаївської області, за допомогою народних депутатів дали відсіч озброєним бандитам — і Врадіївка, і барикади в Києві були пізніше. Тому, звісно, можна вважати, що суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Андрій Мороз став «хрещеним батьком» майбутнього Майдану, а винесене ним рішення породило перші протести, які урешті-решт призвели до втечі з України і Януковича, і сімейства Пшонок. Але якщо такі судді й далі перебуватимуть на посадах, то притулок за кордоном дуже скоро доведеться шукати й нинішнім можновладцям.

Володимир Бойко, Національне бюро розслідувань України