January 31st, 2015

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Атака рашистів захлинулася. Гори трупів. 4 фото. 18+

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

rus-dohl1

 

 

«Хто з мечем до нас прийде, той від меча і загине.

200-х сєпарів залишилося штук 10-15 в полі.

Громадян РФ (з Тули, СПБ, і ще якогось зашашника) з док-ми вивезли СБУ.

Полонених більше 15.

Серед 200-х днрівців була жінка (без документів та голови)

Залишила за собою речі.

rus-dohl4

Полонених днрівців наші бійці вдягли в канадський фліс, гарні теплі куртки, нове взуття, дали помитись.

БО МИ ЛЮДИ!»

rus-dohl2

rus-dohl3

 

 

Аліна Михайльова, Національне бюро розслідувань України

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Два блокпоста под Дебальцево разгромлены рашистами. Около 20-ти погибших. Подробности

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

Debalcevo2

 

Блокпосты на трассе Дебальцево-Попасная позно вечером 29 декабря 2015 года были разбиты рашистами.

В результате боя 5 человек попали в плен, 21 раненый в больнице Старобельска, количество погибших уточняется — изначально бойцы сообщили волонтерам, что погибло около 20 человек.

На указанных блокпостах базировался 13-й батальон территориальной обороны Черниговской области “Чернигов-1” и батальон «Киевская Русь».

«Еще утром 29-го января волонтеры были на блокпосту, а уже к вечеру от наших бойцов поступила информация, что они находятся под шквальным огнем террористов и несут огромные потери. Утром на блокпосты было направлено все 3 танка, которыми располагал Черниговский батальон. Но тяжелая техника быстро вышла из строя, так как силы противника значительно превышают силы украинских военных,» — рассказали бойцы своим волонтерам о бое.

Напомним, в районе Дебальцево и в самом городе идут ожесточенные бои. Погибли десятки мирных жителей. В городе нет света, воды и отопления. Мирное население пытаются эвакуировать.

Миссия ОБСЕ, которая намерена была обеспечить безопасный вывоз населения, не смогла попасть в Дебальцево из-за обстрелов на трассе.

Украинские военные говорят о том, что есть риск возникновения “Дебальцевского котла” в случае, если российская армия прорвет оборону украинских войск на одном из ее флангов, сообщает Национальное бюро расследование Украины.

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Поразка у Дебальцеве може бути гіршою за Іловайськ, а Маріуполь можуть відрізати з півночі та сходу,

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

Debalcevo-war1

 

Про плани рашистів оточити групу українських військ у Дебальцеве було відомо багато місяців, втім розвиток подій на фронті свідчить, що сепаратисти за підтримки Росії мають шанс все ж здійснити намір, про який українське командування було «попереджено» заздалегідь  — про це з Донбасу повідомляє журналіст британського The Independent Олівер Керол.

З місця подій Костянтин Реуцький деталізує картину :

«Дебальцеве стає все більш схожим на Піски», — пише свідок.

Додає : «… поки що словосполучення Дебальцевський казан — чистої води панікерство. Хоча «в горловині» між Троїцьком та Вуглегорськом вже зовсім не «АТО», а те про, що ми читали в книжках про «Велику Вітчизняну».

Героїзм українських військових у надскладній ситуації відзначають і кілька західних оглядачів, які днями на сторінках впливових ЗМІ видали песимістичні сценарії розвитку подій для української армії. Ті самі оглядачі піддають нищівній критиці українське військове командування.

«Підтримувані Росією бойовики наступають поблизу Донецька, Луганська та Маріуполя. Скільки ще Київ зможе відбивати їх поступ?», — питають Майкл Вайс та Джеймс Міллер на сторінках популярного видання The Daily Beast.

Автори переконані : бойовикам по силах оточити українських військових у Дебальцеве.

«Якщо ця позиція впаде, сепаратисти об’єднають фронт, повністю убезпечать Донецьк і зможуть продовжити рух до наступних цілей».

Похмурі реалії дебальцевського напрямку деталізує вже згаданий Олівер Керол.

«Ось чому це не Іловайськ. Тут тисячі українських солдатів а не сотні, як в Іловайську. Тут значно більше озброєння. Більше доріг для відступу. Сепаратисти знають, що це буде кривава баня. Про можливість оточення сепаратисти говорять багато місяців, а Іловайськ був імпровізацією (hasty operation — мова автора), тож мають бути відповідні плани. Це все не значить, що відведення військ, або масовані втрати виключені. Цей варіант навіть може здаватись найбільш ймовірним».

Ситуація у Маріуполі, на думку Вайса та Міллера, не краща :

«Українські військові влітку казали нам, що всі доступні військові ресурси підуть на укріплення міста. Але тепер армія та добровольчі батальйони перекидають зброю та людей на два інші фронти. І при тому, що Новоазовськ вже захоплено сепаратистами, Маріуполь можуть відрізати з півночі та сходу».

Натомість відомого безпекового експерта, професора Університету Нью-Йорка Марка Ґалеотті цікавить інше питання :

Як сталось так, що країну з понад 40 мільйонним населенням ставлять на межу військової поразки кілька десятків тисяч бойовиків, хай навіть озброєних до зубів Росією?

«Україна не може просто винуватити Росію у своїх військових поразках» пише експерт на сторінках Business New Europe.

Що не так з українськими військовими планами? — питає експерт. Сам і відповідає : «Усе».

«Звісно ж Москва озброює бойовиків, полегшує надходження до них підкріплень, надсилає радників, спеціалістів і навіть власних військових. Їх кількість, за різними оцінками, коливається від 9 до 4 тисяч. Але хай там як, це одна військова бригада. Ну і що, що це елітні війська десантники та морпіхи. Одна військова бригада не має бути вирішальною силою у війні проти країни з понад 40 мільйонами населення», — пише експерт.

Причиною усіх поразок української армії, на думку Ґалеотті, є те, що «Київ не сприймає війну серйозно».

Експерт нещадний у своїй критиці провалів керівництва та збройних сил України:

«Немає стратегії, плану, який скеровував би кожен аспект війни. Чи ставиться мета оточити Донецьк та взяти його мором? Тримати оборону і чекати, коли економічний та політичний тиск на Росію примусить її відмовитись від підтримки сепаратистів? Чи може наступ на бойовиків по всіх фронтах?»

«Важко навіть сказати, хто винен більше військове керівництво, чи політичне, чи командування військ. Всі три викликають питання».

«Бойовий дух військ не є незмінною величиною. Хоча деякі підрозділи — особливо „кіборги“ — показали справжній героїзм».

«Москва досі має перевагу у розвідці. Частково це пояснюється перевагою у супутникових технологіях, але причиною є і наявність шпигунів в уряді».

Експерт не знаходить пояснень, чому величезна країна, схоже, не бажає виставляти на поле бою армію більшу за 50 тисяч.

Він радить Києву займатись війною, а не пропагандою і називає передумови перемоги у війні, яка зараз розгортається не на користь України.

«… Чітка стратегія, щоб у генералів можна було вимагати розробки плану її реалізації. Якщо для цього треба залучити закордонних експертів то хай так і буде. Потрібне і посилення контррозвідки. Але понад усе — Україні потрібен уряд, який не лише говорить про „тотальну війну“, але і готовий її вести».

Юлія Турбаєвська, Національне бюро розслідувань України

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

«Слава Киевской Руси, новороссия соси!», — украинские войска в Углегорске перешли в наступление

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

ukr-Debalcevo1

 

 

 

Украинские войска 31 января 2015 года пошли на штурм позиций российских оккупантов в Углегорске Донецкой области.

Об этом сообщает  Национальное бюро расследований Украины.

Атака началась после мощной огневой поддержки украинской артиллерии.

В атаку украинцы идут с криками «Слава Киевской Руси, новороссия соси!».

К исходу дня командование рассчитывает полностью освободить Углегорск от рашистов и выйти на новые рубежи.

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Володимира Коновалова зрадили ті, кому він привіз гуманітарку. Подробиці

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

Konovalov-Volodimir-RIP1

 

28-річний доброволець Володимир Коновалов за вісім місяців в АТО пройшов найгарячіші точки. Визволяв Слов’янськ, коли у нашої армії не було навіть бронежилетів, дивом вибрався з Іловайського котла.

Загинув 10 грудня, в день перемир’я, коли розвозив мешканцям Донбасу гуманітарку і шукав міни, які розривалися. Українських солдат обстріляли із засідки снайпери бойовиків – куля в серце. Товариші по службі Володимира підозрюють, що їх здали місцеві. Ті самі, яким вони привезли продукти.

До війни хлопець працював комбайнером у селі Солоне Дніпропетровської області. Як розповідають друзі Володимира Коновалова, як тільки почалася АТО, йому кілька разів телефонували з військкомату. Просили то прийти, то не їхати. Але не мобілізували. Втомившись від невизначеності, патріот України записався добровольцем в батальйон «Дніпро-2» і після навчання виїхав в зону АТО.

«Просила його не їздити, говорила: сину, не треба, але він, знаєте, справжній чоловік: сказав – значить зробить, – згадує мама загиблого Героя АТО Наталія Михайлівна. – По-справжньому любив Україну. Одного разу мені зателефонував, сказав: «Мам, привіт, я їду на війну». Ледве встигла прибігти з села в район на проводи …».

Герой АТО про війну матері практично нічого не розповідав, беріг її нерви. А коли приїжджав додому, жартома погрожував розбити телевізор, по якому показували моторошні кадри з війни.

«Ми з ним домовилися, що кожного ранку я дзвоню, а він відповідає, – розповідає мама Наталя Михайлівна. – На всі мої запитання, він відповідав: «У нас все добре», і розпитував, як у нас там справи. Такі дзвіночки щоранку – це як радість. Син живий, голос почути».

Володимир Коновалов воював в найгарячіших точках: звільняв Слов’янськ, з боєм вирвався з Іловайська. Був поранений: місяць лежав у госпіталі і знову повернувся в зону АТО.

10 грудня 2014 року, коли було оголошено перемир’я, він разом з побратимами розвозив гуманітарку місцевим мешканцям і шукав міни, щоб знешкодити … Вогонь по українським солдатам відкрили з лісопосадки: куля снайпера потрапила Володимиру в серце. Товариші по службі кажуть, що, ймовірно, маршрут бойовикам здали місцеві посіпаки терористів, що маскуються під місцевих мешканців, яким наші солдати везли гуманітарку.

Ховали хлопця всім селом Веселівка Дніпропетровської області, звідки він родом. Труну покрили українським прапором, а люди встали на коліна. Село невелике, всі один одного знають, а багато людей старшого віку пам’ятають Володю ще зовсім маленьким, спритним і діловим хлопчиськом…

«Коли синові було п’ять років, зовсім маленький, він залишився один вдома – була така необхідність, мені треба було відлучитися, – згадує мама солдата України. – Приходжу, будинок закритий на ключ, в дверях – якийсь папірець, а на ньому гуртки якісь намальовані. Я за голову – дитина зникла! Давай по селу бігати, сусідів на ноги підняла … Виявилося, що він напросився до тракториста, нашого сусіда, і разом з ним поїхав на тракторі в поля. Коли побачив мене перелякану, подивився так здивовано: «Ти чого, мамо? Я ж будинок закрив, тобі записку написав». Він в 5 років не вмів писати і намалював колеса трактора – мовляв, поїхав, скоро буду. Ми часто цю історію згадуємо».

У Наталії Михайлівни троє синів: Володимир був середнім і, як розповідають сусіди, добродушним і усміхненим. «Мені сусіди говорили, мовляв, не хвилюйся, Наташа, у тебе Вовка добра душа зростає, нікому в допомозі не відмовить, а тебе в старості завжди підтримає, – згадує жінка. – А тепер немає мого Вовки, мого синочка …»

Після виходу статті про загиблого Героя України, з на зв’язок вийшла Наталя, мешканка смт Новий Світ в Донецькій області, який ще влітку був захоплений бойовиками. «Володя допоміг мені через своїх знайомих вивезти дітей з Нового Світу, – розповіла Наталя про загиблого солдата України. – Разом з ним ми ходили в розвідку: він перевдягався в «цивільного», грали пару, дивилися, де блокпости бойовиків розташовані. Сміливий, чесний і чистий чоловік. Справжній патріот України».

Зараз Наталя з у великому місті на території підконтрольній Україні. Після атаки і взяття Нового Світу бойовиками, жінка, не побоявшись розстрілу, сховала у себе двох українських солдатів, один з яких був серйозно поранений. Дала їм цивільний одяг, а українські волонтери допомогли їм дістатися до розташування. Вже вранці на хоробру донеччанку «настукали» літні сусідки і рашисти потягли її «на підвал» – на допит.

«Коли вели, я попрощалася подумки зі своїми двома дітками, але мене не розстріляли – сказали, що буду жити, якщо буду інформувати їх і здавати позиції наших, українських солдат, – згадує Наталя. – Мені сказали нікуди не їхати. Того ж ранку, я втекла з Нового Світу, а моїх діток оперативно допоміг вивезти Володя …».

Кирило Железнов, Національне бюро розслідувань України

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Диктатор Порошенко приказал расстрелять из артиллерии батальйон «Айдар»? Видео

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

poroh-kotel1

 

Командующий добровольческим батальоном «Айдар» — Сергей Мельничук заявил, что его подразделение обстреляли свои же. Удары наносились из тяжелой артиллерии, минометов и реактивных систем залпового огня «Град» и «Смерч».

«Мне позвонил боец с позывным Абдул и рассказал, что украинские военные открыли артиллерийский огонь по позициям батальона «Айдар» у населенного пункта Счастье не менее 15–20 раз», — добавил Мельничук во время пикета у здания Минобороны в Киеве.

В пятницу, 30 января 2015 года, около полутысячи бойцов батальона «Айдар» под звуки сирены с самого утра пикетировали здание Минобороны с требованием оставить батальон в составе сил антитеррористической операции.

Пикетчики, в частности, выломали дверь КПП во время переговоров с представителем ВСУ.

Ранее диктатор Петр Порошенко был членом политбюро СДПУ(0) Виктора Медведчука и основателем партии регионов, сообщает Национальное бюро расследований Украины.