November 26th, 2014

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Оксана, Игорь, Григорий Калетники: клан и его структура

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

Kaletniki1За короткое время с 2012 до 2013 годов, у клана Калетников получилось полностью разрушить стереотипы, что Винниччина — безусловная вотчина олигарха Петра Roshen Порошенка. Клан Колетников представлят собой сюоз «главаря тейпа» Григория Калетника — бывшего губернатора Винницкой области, нардепа многих созывов, к тому же руководителя аграрного комитета Верховной Рады; бывшего главы таможенной Службы, первого вице-спикера Рады Игоря Григорьевича Калетника, и племянницы главы семейства — коммунистки Оксаны Еламановой (Калетник). Как пример всепроникающей власти Калетников в регионе -  Григорий Калетник сам изучал и одобрял все кадровые перемены в винницком регионе, вплоть до назначений начальников районных управлений.

Семья Калетников считается одним из крупнейших латифундистов Винницкой области, но никаких официальных подтверждений этому нет. Сам Григорий Калетник признавался в одном из интервью, что в его собственности патент в ликеро-водочной продукции. В бизнесовых кругах клан Калетников считают крупным землевладельцем. Но у Семьи №2 есть участки не только в Украине, но и… на Марсе. В офисе FIM Group висит сертификат на аренду марсианского кратера Лассел — по соседству с Уорреном Баффеттом и Миком Джаггером.  Во всей этой кучей компромата попробовало разобраться и систематизировать Национальное бюро расследований Украины.

Глава cемьи Григорий Калетник

Дать четкую характеристику этому выходцу из винницкого села Клембивка реально возможно с помощью пары-тройки строчек из его официальной биографии. Калетник на протяжении 23 лет руководил колхозом в своём родном селе. В конце знакового для страны 1996 года его назначают генеральным директором областного государственного объединения «Подольеспирт», спустя полтора года он становится винницким губернатором и занимает пост по 2005 год. При том всем он ухитрялся «подрабатывать» нардепом в Верховной Раде третьего и четвёртого созывов, показывая собственными проектами законов мощную «заботу» об аграрном секторе, и о спиртовой отрасли. Калетник сейчас себя предпочитает называть сторонником партии регионов, но за более чем 15-летнюю свою политическую карьеру, он успел побыватьть и в НДП, и в СДПУ(0), и в «Европейском выборе».

С 1992 по 1994 год Григорий Калетник работал представителемем президента Украины в Ямпольском районе, затем став главой райгосадминистрации. В период 1994—1996 года, Калетник был генеральным директором НПО «Элита» УААН.

Состоял во фракциях: «Единая Украина» (в 2002 году), группе «Европейский выбор» (с 2002 по 2003 год), был во фракции СДПУ(о) (с 2004 по 2005), ну и конечно активным членом «Регионов Украины». В период с 2006 по 2007 года Григорий Калетник был народным депутатом Украины пятого созыва от партии регионов (получил №142 в избирательном списке партии). Работал Главой подкомитета по контролю над выполнением бюджета Украины и использованием бюджетных средств Комитета Верховной Рады по вопросам бюджета. Был главой ассоциации «Укрбиоэнерго».

В период 1998—2002 годы политик занимал пост председателя Винницкого областного совета. В период 2004—2005 годы работал на посту председателя Винницкой областной государственной администрации. Ко всему прочему избирался народным депутатом IV, V, VI созывов.

На парламентских выборах 2012 года Григорий Калетник получил победу в мажоритарном округе №18, за него прогосовали 46,15% избирателей. На том округе вторым стад кандидат от ВО «Батькивщина» Константин Якименко с 32,69%.

Согласно поданной самим Калетником декларации, размер его общих доходов составил в 2011 году 327 тысяч 621 гривен. При таком заработке Калетник получил из бюджета и материальную помощь размером в 33 тысячи 828 гривен. В его личной собственности есть земельный участок площадью 1500 квадратных метров, дом площадью 209 квадратных метров и квартира площадью 181 квадратный метр. Немного выглядит смешно, но у Григория Калетника нет собственного автомобиля. На счету в банке у депутата лежит 353 тысячи 411 гривен.

Григория Калетника считают одним из главных винницких аграрных лоббистов, к тому же одним из самых крупных «спиртовых баронов» нашей страны. О размерах прибыли Григория Калетника в «Подольеспирте» мы можем судить только по косвенным признакам. К примеру, согласно публикации в газете «Киевские ведомости» от 25.11.1999г. В материале доказывалось утверждение, что в период с 1998 по 1999 годы в государственный бюджет не поступило более $100 000 000 (ста миллионов американских долларов) «спиртовых долларов» по причине отработки спиртовиками незаконных схем по изготовлению «левого», неучитываемого спирта и благодаря его незаконной реализации. При том корпорация «Подольеспирт» являлась крупнейшим объединением спиртовой промышленности в стране.

Теперь перейдем к скандалам, связанным с именем Григоря Калетника.

Сын-генерал.

Такие уголовные манипуляции в спиртопроиводительной отрасли подготовили хорошую денежную основу, материальное благополучие для клана Калетников, они же обеспечили и кадровый рост во властной вертикали. У главы семейства получилось пролоббировать вопрос о присвоении своему 27-летнему сыну Игорю должность начальника Западной региональной таможни, самой прибыльной должности во всей Украине. Прибыльной имеется ввиду по количеству получения незаконных денежных выгод с контроля над ввозимыми контрабандными потоками. Такой крупной должностью Калетник-младший остался в долгу и перед покровителями – партией СДПУ(о) и Виктором Медведчуком лично. Вот так и получилось, что Игорь Калетник – сын Григория Калетника — стал в тому году самым молодым таможенным генералом за всю историю Украины.

Кстати, в Винницком национальном аграрном университете, вместе с факультетами агрономии и механизации сельского хозяйства, наличиствует и факультет таможенного дела. Учиться туда берут только «своих», формируя таким образом «кадровый резерв», потенциальных подчиненных для обеспечения нужд Калетника-младшего. Ведь он расставлял на должности в до недавнего времени возглавляемом им ведомстве исключительно «проверенные лично кадры», которые обязанные своим карьерным ростом и материальным состоянием лично младшему Калетнику.

Быстрое решение вопросов с законами.

В январе позапрошлого года член БЮТа Василий Кравчук заявил, что он будучи автором поправок к законам, вместе с еще одним нардепом, членом регламентного комитета Сергеем Сасом заехал на запланированное заседание аграрного комитета ВРУ, где, как узнали нардепы, было настолько мало заседателей, что даже не собрали кворум.

«Как члены регламентного комитета мы заявили о грубом нарушении закона о регламенте главой комитета, членом Партии регионов Григорием Калетником, который хотел при наличии лишь четырех членов комитета (для кворума нужно 12) провести заседание и протянуть поправки ко второму чтению», — заявил Кравчук.

БЮТовец добавил, что сравнительная таблица, которую получили депутаты перед заседанием, уже содержала выводы комитета, при том, что заседание как таковое еще не было проведено. Кравчук отметил, что в розданной сравнительной таблице все замечания и предложения от оппозиционных нардепов были отклонены или проигнорированны.

«На мой вопрос к председателю комитета Калетнику, почему он начал работу, тот ответил, что это не комитет, а рабочая группа. Потом мы спросили, кем создана эта рабочая группа, и кто туда входит – он в ответ не дал пояснений», — рассказал Кравчук.

Подкуп избирателей.

Перед кампанией к выборам 2012 года в городе Могилев-Подольский Винницкой области в дома и квартиры избирателей начали захаживать особи, что представлялись добровольцами нардепутата от партии регионов Григория Калетника. В случаах, когда добровольцам двери открывали несовершеннолетние, они тотчас же требовали позвать старших родственников, которым и рассказывали, что наведались по личному указанию нардепа Калетника и зашли, чтоб раздать детские подарки. Именно то и забавно, что сами презенты передавались только взрослым.

Презентный набор-подарок от народного депутата Калетника не сильно разнился с традиционными в подобных случаях, проднаборами прелестей. Его состав: два экземпляра агитгазеты «Мой Университет» за декабрь 2011 г., в которых сплошь и рядом восхваления Григория Калетника (напомним, что газета выпускается в издании Винницкого национального аграрного университета, вотчине Калетника, он там, вопреки законодательству, находился на должности ректора, являясь фактически депутатом-совместителем), также в наборе был белоый тонкий шарфик с надписью «НАРОДНЫЙ ДЕПУТАТ УКРАИНЫ КАЛЕТНИК», очень нужный календарик с портретом святого Калетника, ну и несколько сладких конфет без всякого указания даты изготовления и срока истечения годности продукта, но зато с указанием производителя конфет на русском языке : «АО«ПО» КОНТИ» г.Донецк, бульвар Шевченко, 6/б».

Когда изиратели поинтересовались, кто же надоумил обеспечить таким чудо-набором добровольцев, совсем не «детскими» подарками, а также, как списки и адреса семей, в которых есть дети, попали к эти агитаторам, то калетниковцы говорили, что такие подвиги им приказали совершить руководители каких-то «квартальных комитетов», и что эти самые кварткомы и снабдили презентами агитаторов.

Оскорбленная депутатша.

Однажды Григорий Калетник унизил беременную нардепу от УДАРа Ирину Геращенко. Произошло это в то время, как Геращенко выступала с трибуны Верховной Рады. После такого инцидента лидер фракции в свою честь Виталий Кличко решил подойти к Калетнику, поговорить «по-мужски» и попросил старшего Калетника принести извинения. Не привыкший к тому, что он бывает когда-либо неправ, Кадетник не сделал такой шаг.

«Я, конечно, понимаю, что в парламенте собрались отнюдь не выпускники Пажеского корпуса или Института благородных девиц. Да, кажется, я знаю некоторые нравы и манеры части своих коллег. Но никак не перестаю удивляться все новым случаям… Например, когда сегодня выступала с трибуны Рады, представляла заявление фракции „УДАР“ о поддержке курса на евроинтеграцию, говорила о том, что европейские позиции и принципы — это и независимый парламент, в который еще пока не превратилась Верховная Рада. В то самое время с первого регионального ряда некий господин старший Калетник — отец первого вице-спикера Игоря Калетника — отпускает реплики типа: да иди уже, не давайте ей слова, закрыть ей рот и так далее», — рассказала Ирина Геращенко на своей странице в соцсети.

«Даже не стану повторять эти реплики. Мне пришлось ответить Калетнику с трибуны Рады, что не стоит нардепу показывать манеры поручика Ржевского», — добавила Геращенко.

Калетник+Медведчук=?

В сама начале карьеры Калетника как «регионала», под винницким отелем «Подолье», где в то время проходила региональная конференция партии регионов, была проведена еще и акция протеста винничан «Руки загребущие». Перед входом в отель на снегу красными буквами активисты написали: «Калетник – верни «ТРК-Виннитчину» или 600 тысяч, украденных у народа!». Возле надписи встали люди с плакатами: «Калетник предал НДП, СДПУ (о), предаст и Партию Регионов», «С такими депутатами, как Калетник — Партии Регионов и враги не нужны».

Виновник торжества вышел к митингующим, дабы развенчать все обвинении в свой адрес. Наиболее «торкнул» Калентика транспарант: «Калетник предал НДП, СДПУ (о), предаст и Партию Регионов». Чтобы показать людям свою привержденность социал-демократам и на сегодняшний день, Григорий Калетник при всех начал названивать Виктору Медведчуку и рассказывать о тех последних событиях в Винницкой области. Также он сумел договориться с Медведчуком о личной встрече в столице, где он в подробностях опишет лидеру есдеков о действующей политической ситуации в регионе. Для пущей убедительности, что Калетник вот так просто имеет возможность разговаривать с самим Медведчуком, винницкий новорегионал дал прослушать одной из местных журналисток его беседу с лидером соцдемократов. Фокусы Калетник выделывал на глазах шокированных митингующих, численность которых в этот момент увеличилась почти вдвое.

Пикантность данному происшествию добавил тот факт, что за почти 20 метров от митинга проходила региональная конференция партии регионов. Григорий Калетник заверил митингующих, что он никак не предал интересы СДПУ(о). С другой стороны, таким телефонным разговором Калетник показал, что у него в наличии есть и иной вариант про запас. Вот и вопрос – а не засланный казачок ли Калетник в ПР? Акционеры раскрыли карту Винниччины, где были нарисованы прицелы и сделана надпись: «Калетник нацелился на Винниччину», а снизу была наклейка в виде «Его загребущих рук». По словам митингующих, с такими как Григорий Калетник – партии регионов никакие враги даже не нужны.

Объясняли свой выход на улицу люди тем, что Калетник прекрасно известен своими незаконными финансовыми махинациями в то время, как был губернатором, известен своим прямым админвмешательством в ход президентских выборов в регионе. Также говорили, что во время руководитства Калетника было очень много всяких темных сделок. Тот же телеканал «Винниччина» — лишь маленький пример того, как из облбюджета, то есть, из непосредственно кармана каждого жителя области, за «народные» деньги (а это окло 600 тысяч гривен) плавно средства перетекали в закрома неких частных структур, которые де-факто принадлежат Григорию Калетнику.

Бабки за запрет.

16 января 2014 года, когда Верховная Рада приняла «драконовские законы», журналист Влад Содель опубликовал фото Григория Калетника в зале с такой подписью: «Оцените все пофигзм демонстрируемый отцом и сыном Калетниками. В то время, как Калетник-сын, вице-спикер парламента, руководил незаконной процедурой голосования за противоправные законы и за бюджет руками, его отец Григорий Калетник тихонечко на своем рабочем сидел и подсчитывал, какие-то компенсации, что он вероятно получит за какие-то «расходы понесенные на закладку насаждений ореха грецкого»- цифры в его таблицах были в тысячах гривен. Даже нет сомнений, что эти самые, почти два миллиона гривен, он получит из госбюджета».

Убрал конкурента.

Во время выборов в украинский парламент в 2012 году Григорий Калетник жестоко и цинично «порешал вопрос» с его одним единственным оппонентом по избирательному округу — олигархом Русланом Демчаком. Защитой для Демчака не стали ни его многочисленные фирмы, ни его фитнес-центры, ни принадлежащие Демчаку банки, собственный телеканал, даже многочисленные дружеские знакомства в руководстве страны. Демчак сразу после старта активной фазы избирательной кампании, «сел» в следственный изолятор и был выпущен оттуда только после заверения, что снимется с выборных гонок. После отбывания заключения в СИЗО Демчак распродал большинство из своих активов, в том числе РД-Банк и телевизионный канал. Вся руководящая и политическая рать области, начиная от самих регионалов, заканчивая пламенными оппозиционерами смогла оценить этот прецедент – нельзя переходить дорогу семьей Калетников, нельзя даже пытаться вступать с ними в публичные споры — себе получится дороже.

Кстати, чуть не забыли факты о странной гибели нардепа Антемюка, покушения на губернатора области Дворкиса. Все события были логическим завершением конфликта этих лиц с мафиози-»колхозником» Калетником.

Антон Главный, Национальное бюро расследований Украины

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Департамент децентралізації очолила 26-річна коханка заступника глави адміністрації президента Генна

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

Kodonenko-Katerina1Мене тут народ посилено розпитує, що це за 26-річна дівиця, яка 3 жовтня 2014 року була призначена керівником департаменту місцевого самоврядування та децентралізації адміністрації президента. Така собі Кодоненко Катерина Віталіївна, що до липня цього року нужденно працювала на посаді юрисконсульта Житомирського заводу огороджувальних конструкцій.

Шановні, перед тим, як ставити такі дивні запитання, спочатку з’ясуйте, хто є власником Житомирського заводу огороджувальних конструкцій. Правильно – перший заступник глави адміністрації президента Геннадій Зубко. Тож не дивно, що юрисконсультом на заводі Катерина Віталіївна рахувалась суто номінально: після обрання Геннадія Григоровича до Верховної Ради Катерина Віталіївна обслуговувала народного обранця в якості помічника-консультанта на громадських засадах.

Одначе доля розлучила на деякий час Геннадія Григоровича й Катерину Віталіївну. Після перемоги народного режиму Зубко трохи покерував Державним управлінням справами, а потім в’їхав у будинок на Банковій, куди вирішив забрати й свою Катю. Але оскільки пропонувати роботу в АП людині, яка ані дня не працювала на державній службі, було не дуже красиво (бо дружина Геннадія Григоровича могла запідозрити в такому разі бозна-що), у липні цього року Катерина Віталіївна спочатку трохи попрацювала в апараті Верховної Ради. Втім, ця робота була нетривалою – менше ніж за три місяці вона вже очолила департамент в адміністрації президента.

Як кричать у таких випадках: «Гірко!».

Володимир Бойко

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Старі граблі нового президента

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

Poroshenko-grabli1На що б ви зараз направили мільйони гривень, маючи таку можливість?

Звісно, в країні де військові повністю укомплектовані теплим одягом, немає проблем з протезами та ліками для поранених в госпіталях, а вимушені переселенці отримують грошову допомогу, якої достатньо на те, щоб купити їжу – саме час класти новий асфальт. І починати потрібно з найпроблемнішої та найгіршої дороги країни – в Конча-Заспі біля будинку нашого гаранта.

Звичайно ж, дорога до будинку президента має бути без ям та калюж, але чому олігарх почав латати дорогу біля свого дому тільки після того, як став президентом України?

Можливо, поганий приклад заразний, адже, дорога до села Нові Петрівці одна із перших, яка почала ремонтуватися після того як до влади прийшов Янукович. Але, це навряд чи гарний приклад для наслідування, адже, ми всі знаємо як закінчилось президентство Віктора Федоровича. Також, ми маємо пам’ятати, що все починається з неповаги до народу, а закінчується розстрілами на Майдані. Дуже хочеться вірити, що все ж «наслідування папередників» закінчиться на етапі ремонту дороги. Адже, потроху українці вчаться на своїх помилках і зараз громадськість навряд залишить без уваги діяльність влади та невиконання даних нею обіцянок.

Ну а відео ремонту дороги викладемо та збережемо тут, як нагадування того, що починати «жити по-новому» потрібно все ж таки інакше.

P.S.: Відео зняте в неділю, 9 листопада 2014, на відеорегістратор (на відео показується неправильна дата), також приносимо вибачення за якість зображення.

 

Катерина Бутко, активістка

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Жидобандеровец Коломойский оказался подлым предателем Украины. Шокирующее видео

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

Kolomoyskiy6Коломойский назвал рашистов-убийц из «ДНР» нормальными людьми и хочет их видеть в Раде…

В новом видео общения Игоря Коломойского с российским пранкером «Лексусом», который представился Павлом Губаревым, днепропетровский губернатор сообщил, что Петр Порошенко готов видеть в Верховной Раде депутатов от непризнанной «Донецкой народной республики».

«Нужно, чтобы от вас была инициатива. Чтобы вы запросили доступ к подаче документов, чтобы не пришлось ехать в Киев. Вы проведете выборы, и все будет признано», — утверждает олигарх.

Коломойский также заявил, что путинские террористы имеют право войти в парламент, потому что «делать новую Украину нужно с нормальными людьми».

Напомним, российский пранкер «Лексус» в октябре заявил, что на протяжении двух месяцев общался по «Скайпу» с Игорем Коломойским, выдавая себя за лидера сепаратистов Павла Губарева. Записанные фрагменты их общения появляются в Интернете постепенно. В частности, пранкер анонсировал появление разговоров об отношении Коломойского к Дмитрию Ярошу, Арсению Яценюку, а также о причинах катастрофы самолета «Боинг» над Донбассом и массовых столкновений в Одессе 2 мая.

Ранее днепропетровский мафиози Игорь Коломойский хвастался своим тройным гражданством, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Газові вампіри. Хто висмоктує український газ?

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

gaz_hren1Тема газу та й загалом тема енергетичної незалежності в Україні — найболючіша та найактуальніша на сьогодні. Як, зрештою, і тема бюджетних коштів, бо їх повсякчас не вистачає навіть на захищені статті видатків. Тому здається дивним, що досі не наведений лад в українській газовидобувній галузі, яка, як виявилося, працює не на державу, а на приватний капітал.

Основним гравцем на ринку видобутку природного газу і газового конденсату в Україні є ПАТ «Укргазвидобування», яке до грудня 2012 року мало перед власною назвою абревіатуру ДП (у публічне акціонерне товариство «дочка» НАК «Нафтогаз» перетворилася за волею Миколи Азарова та Юрія Бойка). Минулого року ця компанія видобула 15 млрд куб. м газу, що складає 75% видобутку в Україні.

ПАТ «Укргазвидобування» – вертикально інтегрована компанія із замкнутим циклом виробництва: пошук, геологічна розвідка родовищ нафти і газу, їх розробка, видобуток, транспортування, переробка вуглеводневої сировини і реалізації нафтопродуктів. У складі компанії – два газовидобувні управління, підприємство з буріння свердловин, управління з переробки газу i газового конденсату.

Компанія веде розробку газових, нафтогазових і нафтогазоконденсатних родовищ в Харківській, Полтавській, Сумській, Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській та Волинській областях, займається геологорозвідкою у Дніпровсько-Донецькій западині та Карпатському регіоні (донедавна такі роботи велися й у північній частині Керченського півострову та на Прикерченському шельфі Чорного і Азовського морів).

На сайті компанії викладена її місія: «Пріоритетним напрямком роботи ПАТ „Укргазвидобування“ є створення ефективної державної компанії, лідера на ринку видобутку газу, газового конденсату та нафти». Звучить, як побажання на день народження, коли винуватцю торжества бажають чогось бажаного, але мало досяжного. Бо і ефективною, і державною у повному розумінні цього слова компанія зможе стати лише тоді, коли очиститься від фірм-паразитів, що присмокталися до газових свердловин ще за часів Януковича-Азарова-Бойка-Ставицького.

Формально «Укргазвидобування» належить державі, проте кабальні договори, що були нав’язані компанії попередньою владою, роблять її заручницею приватного бізнесу, який, практично нічого в неї не вклавши, обдирає її, як липку. Держава при цьому нічого вдіяти не може, бо юридично її участь в управлінні обмежена.

Кожен рік у спільну діяльність передавалося усе більше об’єктів. Звичайно, приватний бізнес був зацікавлений у найбільш перспективних, з точки зору прибутковості, свердловинах. У результаті, майже усі ключові об’єкти газовидобувної інфраструктури було передано у приватні руки без права зворотного вилучення.

Як саме це оформлювалося з юридичної точки зору? Продати свердловини не можна, передати в оренду чи віддати у користування — дорого і клопітно, треба міняти ліцензії. Поступали іншим чином. Ось переді мною документ: «Договір купівлі-продажу №УГВ 6564/20/2-12 від 9 листопада 2012 року». Цим документом «Укргазвидобування» (тоді ще дочірня компанія НАК «Нафтогаз») в особі першого заступника директора Тамразова О.Г. передає у власність ТОВ «ТНГК» в особі директора Лісничого А.А. товар, який має назву «Нематеріальний актив «Право користування свердловинами №51, №53, №54, №55 Островерхівського родовища до 04.10.2027 року».

Вражає ціна товару — 1 129 200 грн (з ПДВ). Вартість середньої київської трьошки. Якщо розбити цю суму на періоди, то виходить, що за місяць користування однією газовою свердловиною компанія «ТНГК» платить трохи більше, ніж півтори тисячі гривень! При тому, що собівартість кожної такої свердловини (включаючи розвідку, буріння та облаштування) сягає 3-5 млн дол. США.

Не зайвим буде сказати, що весь видобуток газу з тих свердловин здійснювався і дотепер здійснюється саме потужностями «Укргазвидобування», а гроші за проданий у невідомому напрямку газ осідають у кишені власника «ТНГК». Тому не дивно, що компанії так сподобалася «співпраця», що вона її вирішила розширити, придбавши ще одну свердловинку №5 в тому ж родовищі (юридичною мовою — придбавши право користування свердловиною). Пікантна подробиця: відповідний договір купівлі-продажу №УГВ 8327/20/1-14 був підписаний тими ж сторонами, що і попередній, якраз у розпал Майдану — 22 січня 2014 року.

Подібний договір купівлі-продажу №УГВ 8466/20/1-14 Олексій Тамразов підписав і з ТОВ «Природні ресурси+», передавши фірмі право користування свердловинами №11 та №12 Бабчинського родовища до 31.12.2023 року. Відбулося підписання угоди 26 лютого 2014 року, тобто вже після розстрілу Майдану та втечі Януковича і його «сім’ї». Сьогодні у різних виданнях та на своїй сторінці у Facebook Олексій Тамразов виглядає героєм, начебто його «нахиляли», а він сам на сам боровся з системою. Тепер він узявся викривати корупційні схеми нинішнього керівництва «Укргазвидобування». А це нічого, що 26 лютого батько і син Пшонки, які, за його словами, змушували його грати за їхніми бандитськими правилами, вже були далеко за межами України? Чи він цього не знав, і продовжував слухняно виконувати їхню волю?

Не лише окремі свердловини, а й саме підприємство з усіма тельбухами потрапило до чиїхось дуже чіпких рук. Як це сталося? Схема проста і елегантна водночас. Але, щоб її застосувати, треба дуже-дуже заохотити посадових осіб державного підприємства або просто мати неабиякий вплив на державному рівні. А краще — і те, і те. Отже, є державна компанія, яка займається видобутком природних ресурсів. У її розпорядженні знаходяться ці ресурси, державна ліцензія на їх видобуток, готові свердловини, устаткування, персонал тощо. І ось створюються кілька компаній, які пропонують цьому державному підприємству спільну діяльність. Воно через певні причини не може відмовити. Звичайно, збоку все це виглядає дуже пристойно: знайшлися інвестори, які профінансують оновлення обладнання, модернізують компанію, навчать новим управлінським підходам, виведуть компанію на IPO і таке інше. Тобто, розвиватимуть бізнес спільними зусиллями.

Безсумнівно, пропозиція досить приваблива. Але для початку треба оцінити внесок кожного з учасників цієї майбутньої спільної діяльності, тобто, насправді, одного учасника — державної компанії. Для цього робиться оцінка її активів. Звичайно ж, ці активи (природні запаси та потужності) оцінюються у копійки, на фоні яких грошовий внесок інших партнерів буде виглядати солідно. Головне, щоб їхня спільна участь була оцінена у більше, ніж 50%, хоча б на долю відсотка. Це дозволить приватному бізнесу узяти в свої руки контроль над цією спільною діяльністю.

Найбільш цікавий трюк відбувається із внесенням часток інших персонажів. Свої частки вони вносять кредитними коштами. А поручителем при кредитуванні виступає… та сама державна компанія. Псевдопартнерам навіть не треба дбати про повернення кредитів, державна компанія усе сама поверне. Тобто, якщо розібратися, державна компанія сама себе фінансує кредитними коштами.

Така схема недобросовісного державно-приватного партнерства застосовувалася й фірмами, що взяли в оборот «Укргазвидобування». Кредити, взяті в російських банках, фірми-партнери не повертали, а тягар їх обслуговування та повернення лягав на державну компанію. Таким чином, внесок приватного бізнесу в спільну діяльність був більш ніж сумнівним.

За результатами спільної діяльності (насправді, діяльності «Укргазвидобування») компанії, що брали участь у «співпраці», отримували дивіденди, які вкладали у проект як свою частку, таким чином все більше нарощуючи її. У різні проміжки часу компанії-прилипали змінювалися, змінювалися й їхні куратори. Усе відбувалося через судові рішення, які виключали учасника із спільної діяльності. Але святе місце пустим не буває, на заміну одній фірмі одразу ж приходила інша. Ці метаморфози співпадали зі зміною керманича енергетичної галузі.

Як правило, компанії, що присмокталися до «Укргазвидобування», були зареєстровані за кордоном. Бути іноземним інвестором в Україні добре: тут тобі і режим сприяння, і кращий захист твоїх прав. Але що заважає українському громадянину (а особливо можновладцю) зареєструвати компанію за кордоном? Не здивуюся, якщо кінцевими бенефіціарами цих компаній виявляться українські громадяни, наприклад, Ставицький, Бойко чи інші «кавалери ордену золотого батону».

Найбільша угода про спільну діяльність була укладена у 2011 році з компанією «Карпатигаз», власником якої є шведська Misen Energy. Ця компанія на фоні вищезгаданих фірм-липучок виглядає, як Аль Капоне на тлі пацанчиків з району. Якщо зайти на сайт цієї шведської фірми, стає зрозумілим, що співпраця з українським державним підприємством і видобуток українського газу — єдине, чим вона займається. За інформацією, що поширило видання «Наші гроші», Misen Energy належить на 29,6% кіпрській компанії Norchamo Limited, яку, в свою чергу, заснували компанії Heico Ventures і Suzel Enterprises. Дуже заплутаний ланцюжок. Проте Heico Ventures свого часу була співвласником кіпрської компанії Ostchem, що має відношення до фірташевського Group DF. Сам Фірташ казав, що не має до цієї компанії ніякого відношення. Може, воно і так. І без нього охочих поласувати дармовим газом в Україні вистачає.

Уся спільна діяльність із шведським інвестором відбувалася за описаною вище шахрайською схемою. Згідно з умовами договору про спільну діяльність із ПАТ «Укргазвидобування», ТОВ «Карпатигаз» і Misen Energy зобов’язалися вкласти у модернізацію об’єктів газовидобувної інфраструктури: реконструкцію і ремонт 110 свердловин, будівництво двох дотисних компресорних станцій, комплексний розвиток Яблунівського родовища — 1 млрд грн (125 млн дол. США). За півтора місяці була підписана додаткова угода, яка передбачала значне розширення спільної діяльності — ще 10 нових проектів, які передбачали і геологорозвідку, і реконструкцію та ремонт ще 35 свердловин, і ще багато іншого. Відповідно, і обіцяний розмір інвестицій зріс утричі, до 3 млрд грн (375 млн дол. США). Невдовзі, за новою додатковою угодою, розмір інвестицій був знов збільшений, вже до 5 млрд грн. Прямий грошовий внесок компанії Misen Energy повинен був скласти 12,3 млн дол. США, які вона зобов’язалася внести до лютого… 2014 року. Тобто через три роки.

Вартість активів державного підприємства, що були передані у спільну діяльність, була суттєво занижена, що потім, у 2013 році, підтвердилося при проведенні незалежного оцінювання. Внесок державного підприємства у спільну діяльність оцінили у 49,9%, позбавивши державу права самостійного прийняття рішень та контролю. Фактично керуючою компанією, оператором спільної діяльності стала Misen Energy. Саме вона відтепер мала відображати на своєму балансі результати спільної господарської діяльності, акумулювати на своєму рахунку спільно зароблені кошти та розпоряджається ними.

При такому стані справ взагалі вже не важливо, хто є власником підприємства. Уявіть, що у дім увірвалися грабіжники, зв’язали господаря та обчистили оселю. А потім, зрозумівши, що їм нічого не загрожує, вирішують трошки в цьому домі пожити. Господаря, звичайно, не розв’язують, лише трохи послабили мотузки, час від часу годують та водять до туалету. Чи буде у такому випадку господар якимось чином наполягати на своєму праві власності на оселю? Так само і тут.

Фірми-партнери не квапилися виконувати свої зобов’язання щодо інвестування заявлених проектів. Фінансування проектів відбувалося із значним запізненням, не у тих обсягах, що було заплановано, а головне — за рахунок кредитних коштів. Шведський інвестор і його українська «дочка» взяли в «Сбербанка Росії» 48,6 млн дол. США за кредитними лініями і 365,3 млн грн за зобов’язаннями фінансового лізингу. Як водиться, поручителем при кредитуванні виступило державне підприємство. До речі, воно й повертало кредит, узятий своїм так званим інвестором. Лише цього року «Укргазвидобування» змушене було сплатити російському банку 22 млн грн за договорами поручительства ТОВ «Карпатигаз» і Misen Energy.

Якщо проаналізувати природу коштів, які шведська компанія вкладала у спільну діяльність, то виявиться, що понад 70% від загальних інвестицій — реінвестиції прибутку. Це кошти, які були зароблені «Укргазвидобуванням» на видобутому газі та нафтопродуктах.

Проте навіть за таких умов ТОВ «Карпатигаз» і Misen Energy не виконали інвестиційну програму, за 2011—2013 роки дефіцит фінансування склав 663,3 млн грн, тобто понад 30% від затвердженого плану.

Звичайно, за таких умов «Укргазвидобування» не може реалізовувати програму модернізації повною мірою. Цікаво, що державне підприємство, яке могло б саме себе профінансувати та виконати намічені роботи, не має права це робити: договором про спільну діяльність це заборонено.

21 лютого 2014 року (якраз у день втечі Януковича з Києва) були внесені зміни у договір про спільну діяльність, якими обсяг інвестицій зменшувався з 625 млн дол. США до 250 млн дол. США.

Насправді, з моменту підписання угоди про спільну діяльність і дотепер ТОВ «Карпатигаз» і Misen Energy внесли до спільної скарбнички аж 3 млн 213 тис. грн замість обіцяних 5 млрд грн. Усі інші кошти, які начебто були внесені інвестором — це, за великим рахунком, гроші самого державного підприємства: воно працювало, заробляло, навіть кредит гасило, який взяли горе-інвестори.

Втім, це не заважає інвесторам відчувати себе на коні. На початку червня, під час одного з круглих столів щодо газової ситуації в країні, фінансовий директор компанії «Карпатигаз» Артур Сомов запевнив поважне зібрання, що його компанія планує цього року інвестувати близько 1,2 мільярда гривень в проекти зі збільшення видобутку газу в рамках спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування». Ці гроші, за його словами, планується вкласти у придбання обладнання, будівництво газокомпресорних станцій, запуск дев’яти дотисних газокомпресорних станцій, мовляв, це дозволить зберегти видобуток газу на високому рівні. Сомов також повідомив, що компанії торік не вдалося запустити заплановану кількість компресорних станцій через надмірну бюрократизацію і корупції в державних органах. «Якби нам не заважали останні два роки, то ми могли б вийти на 1-1,1 млрд кубометрів на рік», — зауважив він.

Не знаю, що саме він мав на увазі, коли казав про державні органи, які якось заважають його фірмі. Може, йшлося про надмірну увагу правоохоронних органів до «Укргазвидобування»? Зараз там, дійсно, не спокійно. 28 серпня «Укргазвидобування» на своєму сайті розмістило відкритий лист наступного змісту:

«ПАТ „Укргазвидобування“ відкидає звинувачення прокуратури на адресу керівництва компанії щодо можливого перевищення повноважень службовими особами. Співробітники ПАТ „Укргазвидобування“ не отримували від слідчих прокуратури жодних обвинувачуваних матеріалів.

При цьому, на сьогоднішній день усі керівники ПАТ „Укргазвидобування“, як і раніше, виконують свої функції в рамках повноважень.

Також керівництво компанії звертається до правоохоронних органів з проханням виконувати свої професійні обов’язки в рамках чинного законодавства, не порушуючи, при цьому, механізм роботи компанії, оскільки подібні заяви та обвинувачення дають негативне забарвлення іміджу підприємства щодо ведення ділових відносин з партнерами. А збитки компанії одразу ж віддзеркалюються на об’ємах видобутку природного газу, що є основою енергетичної незалежності нашої держави».

Правоохоронним органам, дійсно, давно потрібно було розібратися із шахрайськими схемами навколо державного підприємства. Проте може треба трохи змістити фокус уваги? Коли на собаці заводяться блохи, його зазвичай не б’ють, а допомагають тих бліх позбутися…

Роман Волинський, Національне бюро розслідувань України

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Свободовцы Тягнибока забрали у Пшонки банк «Первый» в обмен на закрытие уголовного дела

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

dvi-pshonki1Владимир Дидух, широко известный как криминальный авторитет по кличке «Вова Морда» в интервью телеканалу телеканалу ZIK рассказал сенсационную информацию. О том, как «свободовцы» якобы забрали у беглого семейства генпрокурора Виктора Пшонки банк «Первый» взамен закрытия уголовного дела против него и его сына.

«Они забрали этот банк за закрытие уголовного дела против Пшонки и его сына. Также сняли арест со счетов Пшонки и его семьи на два дня. Таким образом, им удалось вывести эти средства за границу, переводя их на другие счета. За это они получили откат 30% от этой суммы», — сообщил Дидух, говорится в сюжете телеканала.

Журналисты издания надеются, что эти сообщения заинтересуют правоохранителей. А история с Виктором Пшонкой обязательно станет предметом для дополнительного журналистского расследования.

Как стало известно, К сыновьям Азарова и Пшонки у Генпрокуратуры Яремы вопросов нет. А также выяснилось, что  Янукович, Азаров, Клюев могут ехать в ЕС — по ним нет санкционного запрета, — сообщают СМИ.

Справка: до недавнего времени банк ПАО «Банк Первый» контролировался генеральным прокурором Виктором Пшонкой (его сыном — Артемом Пшонкой) и младоолигархом Сергеем Курченко. В конце февраля 2014 года контрольный пакет акций был приобретен группой иностранных инвесторов во главе с Роджером Мэтьюзом. Согласно данным Нацбанка Украины, на 1 января 2014 года по размеру общих активов банк занимал 61-е место (2,894 млрд грн) среди 180 действующих в стране банков.

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Коломойский заявил, что лидер «Самопомичи» Андрей Садовый пидар. Видео. Нецензурная лексика

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

Sadovyi-Andryi1Губернатор Днепропетровской области высказался о нетрадиционной ориентации мэра Львова Садового и назвал Семенченко «аферюгой».

В сети появилась запись разговора Игоря Коломойского с московским пранкером, которого губернатор принял за общественного деятеля ЛНР Павла Губарева.

Самый «ласковый» эпитет в отношении комбата «Донбасса» Семена Семенченко, слетевший с уст мафиози Коломойского — это «аферюга».

Осторожно: в записи присутствует нецензурная лексика.

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Прокуратура us тербаты = конец Майдана

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

spasibo-Poroh1Процесс “кидания” властью недавних героев продолжается. Власть имущие окончательно решили, что наступил момент, когда в героях отпала нужда и теперь они представляют угрозу. Взобравшись на свои троны, новые правители быстро забыли, благодаря кому они припали к кормушке. Как это не прискорбно, но методы дискредитации добровольческих батальонов сегодня те же, что были летом против Майдана…

Как готовился «конец»

Из новостной “сводки” за 7 июля 2014 г.: “…ситуация в центре Киева усложняется, люди, оставшиеся там, дискредитируют Майдан и уже не выполняют тех функций, ради которых Майдан в свое время собирался. “Так называемыми представителями Майдана совершено 158 преступлений, среди них четыре факта нанесения телесных повреждений с летальным исходом, более 14-ти разбойных нападений, 73 факта краж, 18 фактов нанесения телесных повреждений. Имеют место факты незаконного завладения автотранспортом, мошенничества, незаконного обращения с оружием”, — рассказал Ярема.

Помните, что было после? В провластный бой вступили милиция и коммунальщики. Первые бросились “защищать” центр столицы от преступности, вторые – от “антисанитарии”. Параллельно, на Майдан отправили агитаторов за войну, предварительно вооружив их лозунгом: “Плох тот майдановец, что на Донбасе не бывал”. Эта, безусловно успешная операция власти стала эдаким “боевым крещением” нового генпрокурора. Практическим тестом на лояльность президенту. И сдал он его “на отлично” — Майдан разъехался кто куда.

Вторая операция по утилизации “отработанного человеческого материала” идет прямо сейчас. И снова впереди на лихом прокурорском коне Виталий Ярема. Задачи, с которыми он пока неплохо справляется, банальны. Главная – это максимальная дискредитация всех подразделений, которые так или иначе представляют остатки Майдана.

Президент дальновидно предполагает, что именно добровольческие батальоны, вроде “Азова”, “Айдара”, “Донбасса”, “Слобожанщины”, “Прикарпатья” и других станут костяком следующей волны  народного гнева.  А его, если власти не удастся пресечь раз и навсегда, то нужно хотя бы оттянуть по срокам. И лучшего опричника, чем уже доказавший свою верность Ярема, у Порошенко просто нет.

“Рад стараться”, — в первых числах сентября клацнул каблуками генпрокурор и рьяно приступил к выполнению уже привычных функций. Не смутил его при этом тот факт, что до сил пор на теме тербатов в прокуратуре особо старались не акцентироваться.

«У нас есть факты и уголовное производство, где представители добровольческих батальонов совершали уголовные правонарушения в отношении местного населения  — это разбойные нападения, грабежи», — 10 сентября 2014 года заявил он журналистам.

Команда “фас” прозвучала и украинские политики в связке с медийщиками все активнее стали травить добровольцев, что не могло не радовать их российских коллег. Активно смещается нелояльное командование, заводятся первые уголовные дела. Как и в случае с остатками Майдана, от батальонов вдруг начинает “дурно пахнуть”. Этот “запах” очень напоминает тот, что был в июле в центре Киева — сплошная “антисанитария и преступность”. По сценарию Порошенко-Яремы, следующими на сцену выходят блюстители “истинного закона” и “коммунальщики”.

Не подчинился — не герой

Уже в первых числах ноября в многочисленных скандалах фигурируют практически все добровольческие подразделения. Отстранен от командования командир тербата “Слобожанщина”, а его личным составом вовсю занимается облпрокуратура Харькова.

7 ноября, извещен о подозрении в совершении преступления по ч.2 ст.402 (неповиновение), ч.2 ст.404 (сопротивление начальнику) Уголовного кодекса Украины комроты 5-го тербата “Прикарпатье” Виталий Комар. В СМИ активно обсуждаются рейдерские захваты с участием “Азова” в Мариуполе, платная “работа на выборах” бойцов “Донбасса-1” и выходка “Айдара” с захватом вертолетной площадки в столице. Отношение к бойцам-добровольцам со стороны блюстителей “истинного закона” меняется быстро и кардинально. Риторика подчиненных Яремы о “беспределе” становится очень похожей на еще недавние слова генпрокурора о Майдане.

“Давайте посмотрим правде в глаза: есть герои и патриоты, а есть тыловые мародеры в камуфляже, — написал на днях на сайте прокуратуры прокурор Киева Юлдашев. — Никто не получал карт-бланш на беспредел. Нам нужно остановить махновщину на улицах Киева и создать единый центр для сохранения законности и порядка”.

Как Ярема в июле, киевский прокурор привел “ужасающую” статистику: количество уголовных производств с незаконным оборотом оружия выросло в 2,5 раза. Только в Киеве с начала года совершено 30 “тяжких и особо тяжких” с участием бывших комбатантов.

Другими словами, “мавры дело сделали” и теперь их… нужно удалить. Благодатная информационная почва для этого подготовлена — любые, даже самые мелкие проступки бойцов теперь активно обсуждаются в соцсетях и СМИ, а на более серьезные будет сразу реагировать прокуратура.

При таком-то серьезном подходе можно не сомневаться, что конечный результат операции “Антитербат” будет тот же, что в случае с Майданом. Отработанные “человеческие ресурсы”, скорее всего, будут также успешно утилизированы, как и летом 2014 г. А редкие случаи неповиновения, вроде объявления “Айдаром” войны Юлдашеву, станут лишь катализаторами этого процесса.

Кстати, именно сегодня власть придумала, как окончательно прибрать добровольцев “к ногтю”. Всем им будет в приказном порядке предложено “органично влиться” в Вооруженные Силы и подчиняться с этого времени минобороны. Кто “против” – свободен или, если будет много выступать, познакомится с прокурорами. На допросах и расскажет, как было на Донбассе. Ведь мифический батальон из 600 “боевых прокуроров”, анонсированный Яремой, туда так и не отправился. Некогда, видно, было генпрокурору заниматься его формированием, задачи не те.

А посему, хочется спросить:

—   в генпрокуратуре хоть кто-то участвует в процессах принятия решений, или ВСЕ указания поступают прямо из администрации президента?

— когда пересажаете и дискредитируете всех патриотов, кто воевать то будет, не уж то все-таки прокуроры?

— чем именно, при нынешнем раскладе, отличается Виталий Ярема от Виктора Пшонки? За что боролись то?

Прокурорская правда

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Ощадбанк Украины в Донецке работает на российских оккупантов? Расследование. 8 аудиозаписей

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

Oshadbank1«Ощадбанк» вопреки запрету НБУ продолжает работать на оккупированных боевиками территориях в зоне АТО. Обзвонив с десяток отделений в населенных пунктах, не подконтрольных украинской власти, и убедились – в них можно покупать и продавать валюту, а также получать переводы. И это, кстати, с учетом того, что в других городах валюту днем с огнем не сыщешь.

Напомним, ранее в СМИ  прошла информация, что «Ощадбанк» и его руководитель Андрей Пышный сотрудничают с террористами. СМИ ссылаются на очевидцев из Донецка, которые говорят, что именно через «Ощадбанк» боевики переводят крупные суммы денег в Россию.

В пресс-службе «Ощадбанка» эту информацию опровергли и даже назвали такой, которая нацелена на подрыв банковской системы Украины.

Чуть позже «Ощадбанк» заявил, что на неподконтрольную украинским властям территорию Луганской и Донецкой областей наличные средства не завозится.

«Согласно постановлению НБУ № 466 банкам запрещено проведение финансовых операций на территориях Луганской и Донецкой областей, неподконтрольных украинским властям. Однако регулятором не установлен запрет на консультирование клиентов и предоставление информационных услуг», — сообщила пресс-служба.

Однако оказалось, что консультационными и информационными услугами деятельность «Ощадбанка» вовсе не ограничивается.

Мы позвонили в отделения банка в Донецке, Луганске, Макеевке, Енакиево. В большинстве отделений нас заверили, что доллары покупают без проблем, а вот с продажей есть трудности – доллары и евро сразу же раскупают. Но как только они появятся в кассе – их смогут продать. Спрос на доллары огромный, несмотря на военные действия. Текущий курс по состоянию на 12 ноября 2014 года – 1574,96 за 100 долларов.

«Как только валюта появится в кассе – я связываюсь с руководителем отделения, получаю разрешение и могу Вам ее продать. Согласно решению руководства больше, чем 100 долларов в одни руки продать не можем», – рассказала кассир отделения в Донецке по улице Куприянова.

«Только что  сдали доллары в кассу – можете подходить», — отметил сотрудник донецкого отделения, которое находится на Ленинском проспекте в Донецке.

«У меня в кассе только 50 долларов есть», — сообщила сотрудница банка из Горловки. – Если успеете – продам вам. Спрос на доллары огромный».

Нашли мы 100 долларов и в отделении банка по улице Федьковича в Донецке.  В общем, если поискать  -  то вполне реально найти.

Такая же ситуация и с евро – продают на руки не более 100 евро и только после того, как они появляются в кассе. Недостатка нет и в российских рублях.

А вот с международными переводами в отделениях банка в зоне АТО – беда. Их уже третий день просто не осуществляют, хотя до этого все работало исправно (напомним, именно три дня назад разразился скандал на тему сотрудничества «Ощадбанка» с террористами). Кассиры предлагают воспользоваться их услугами онлайн, чтобы перевести деньги.

«Международные переводы нам просто отключили, — сообщают кассиры. – Когда опять включат – мы не знаем».

Зато в неподконтрольную украинской власти зону АТО можно перевести деньги из Украины – с  помощью перевода «Быстрая копейка». Срок ожидания денег – 15 минут.

«Даже если в кассе не будет необходимой суммы – получите завтра, я закажу», — заверила сотрудница банка по улице Арзамасской.

Обслужить нас предложили и в отделении на улице Семашко.

Выходит, «Ощадбанк», мягко говоря, лукавит, сообщая, что наличные средства в отделения банка на территории ДНР и ЛНР не завозятся?

Не говоря уж о том, что валютообменные операции и денежные переводы сложно назвать консультационными услугами.

А теперь записи разговоров.

Звонок в отделение «Ощадбанка» №10004/0501 (Горловка Донецкой области, просп. Ленина,25). Купить доллары, как мы слышим, не проблема.

 

А здесь «Ощадбанк» подтверждает, что еще три дня назад осуществлял операции по переводу денег в Россию.

 

И здесь говорят о том, что еще три дня назад переводы в Россию работали!

 

Получать переводы из Украины – не проблема. Хотя деньги же вроде как не привозят?

 

И в отделении «Ощадбанка» №10004/054 (Донецк, ул. Независимости, 29А) говорят то же самое.

 

То же самое говорят в отделении «Ощадбанка» №10004/047 (Донецк, ул. Арзамасская, 2)

 

Например, в отделение «Ощадбанка» №10004/0160 (Донецк, пр-т. Ленинский, 4)

 

Вот и еще одно донецкое отделение. Обещают помочь с долларами.  Только завтра.

Можно еще подойти в отделение  №10004/018 (Донецк, ул. Федьковича, 23)

Доллары есть.

 

Интересно, как давно ФСБ завербовало друга Яценюка — Андрея Пышного?

Дмитрий Спирин, Национальное бюро расследований Украины

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

O tempora, o mores! Рецидівіст Ляшко претендує на крісло міністра внутрішніх справ

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

Lyasko-zek1Радикальна партія під час коаліційних переговорів піднімає питання щодо можливості віддати їй керівну посаду в МВС, на митниці та податковій. Про це в ефірі телеканалу «Україна» сказав лідер радикальної партії Олег Ляшко, повідомляє sprotiv.org.

«Ми запропоновували надати в нашу відповідальність, за що ми будемо нести відповідальність, міністерство внутрішніх справ, митницю, податкову. Тобто, там, де можна одразу взяти кошти та віднести до бюджету. Я сам готовий піти міністром внутрішніх справ для того, щоб показати реальні реформи. Я не тримаюся за мандат», — сказав О.Ляшко.

Водночас, 14 листопада 2014 року прем’єр-міністр Арсеній Яценюк запропонував розглянути кандидатури нового Кабміну. Зокрема, він запронував залишити у кріслі міністра МВС Арсена Авакова.

Відомо, що рецидивіст Ляшко відсидів у в’язниці за шахрайство та був судимий за наклеп.

Лідер Радикальної партії Олег Ляшко виявився двічі судимий, причому перший раз він відсидів реальний термін, тоді як у своїй автобіографії за 2002 рік він стверджував, що судимостей не має.

Як повідомляється в публікації на сайті «Тема», перший раз Ляшко був засуджений за афери з купівлею автомобілів «Волга» під прикриттям МВС та незаконне отримання квартири в Вишневому під Києвом.

У публікації наголошується, що, незважаючи на те, що Ляшко був засуджений на 6 років, в реальності він відсидів набагато менше.

«Замість шести років позбавлення волі апеляційний суд скинув термін трактористу-журналістові до чотирьох років. А реально він відсидів півроку», — повідомляється в публікації.

Як стверджується в публікації, роботу слідству значно полегшив щоденник Ляшко, який був виявлений у нього в квартирі.

«Сам Ляшко значно полегшив роботу слідства. При обшуку на його квартирі виявили щоденник журналіста, в якому той описував всі перипетії своєї нелегкої долі. Узагальнюючої була фраза агента і елітного хлопчика за викликом: «Я сидів у золотій клітці МВС», — йдеться у публікації.

Видання також зазначає, що швидка амністія для Ляшко швидше за все пов’язана з заступництвом його «друзів» з МВС, з якими він був пов’язаний особливими специфічними сексуальними відносинами.

«Відкинувся» Ляшко по амністії. Мабуть, не без заступництва олежкиных друзів Кучма зглянувся над молодим збоченцем — підписав Указ з його прізвищем», — пише видання.

Також, як повідомляється, другу судимість Ляшко отримав за наклеп на Василя Дурдинця — відомого діяча епохи кучмізму, який зайняв пост в.о. прем’єр-міністра.

Lyasko-zek2

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

У Авакова кришують нардепа-регіонала Барвіненка, який побив журналіста. Документ

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

МВС Авакова всіма можливими і не можливими способами захищає нардепа регіонала Віталія Барвіненка, який особисто побив свого опонента по виборам і журналіста Олексія Оскера разом з оператором в своїй приймальні.

Під час парламентських виборів на 141 окрузі кандидат в депутати, журналіст, голова ГО «Євро Столиця» Олексій Оскер прийшов в приймальню до народного депутата Віталія Барвіненка, який балотувався по 141 округу та належить до партії регіонів. Мета візиту Оскера була інтерв’ю по тим звинуваченням, які лунали на адресу депутата від виборців, але у відповідь Оскер отримав лише кулаки від депутата. Після конфлікту Оскер з оператором потрапили до лікарні, а Барвіненко до сих пір користуючись мандатом і недоторканністю не поніс відповідальність. Навпаки, аваківськи прихвосні відповідають потерпілому, що причин для внесення справи в єдиний реєстр не бачать і відгороджують як можуть Барвіненка.

Avakov-krishue1

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Оказывается, друзья Януковича — Левочкин, Бойко, Колесников, Новинский и Вилкул стали жить лучше пос

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

Скоро год как бежал император всея Донбасс янукович. Если кто переживал, у его вчерашних соратников сегодня все хоккей. Одеваются тепло.

 

Отдельные вопросы к Александру Вилкулу и Сергею Левочкину.

— Вице-премьер януковича времен Евромайдана Вилкул никак не привыкнет к существованию правил дорожного движения. Два дня подряд его кортеж крутился по двойной сплошной, пока простолюдины кипели в ожидании. Номера в сюжете. Жду реакции ГАИ.

Vilkul-Oleksandr-auto1

— Номера кортежа главы АП Януковича Сергея Левочкина никак не находятся в базе ГАИ. Машины зарегистрированы вообще?

Levochkin-Sergii-avto1

Levochkin-Sergii-avto2

Михаил Ткач, журналист

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Роскошное имение генпрокурора Виталия Яремы. Видео

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

Yarema-Vitalyi3Автомайдан приехал в элитный городок «Золоче», где живет Генпрокурор Украины Виталий Ярема.

Об этом написал на своей странице в социальной сети Фейсбук активист Виталий Уманец.

«Ну как вам земельный участочек с домами чесного милиционеро-прокурора Виталия Яремы в элитном коттеджном городке „Золоче“ с собственным озером на территории? Если взглянуть на карту со спутника, то площадь этого „кусочка“ составляет почти 10000 м². Цена за сотку здесь достигает 15 тысяч долларов. Можете сами посчитать, сколько он отдал за эту землю. Только за землю», — отметил активист.

«Возможно, именно поэтому господин Ярема считает закон о люстрации неконституционным», — добавил он.

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Як у Вищому господарському суді тасують справи

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

rozpodil-sprav1Представники ВГСУ на правах анонімності передали автору копію довідки про кількість касаційних скарг, які протягом 2013 року розглянув кожний суддя.

З документа видно, що навантаження на суддів нерівномірне. Законодавство ж вимагає враховувати обсяг навантаження при розподілі справ. Така дивна статистика свідчить, що автоматизована система у Вищому господарському суді за часів Татькова та Ємельянова давала серйозні збої.

gosp-sud1

Копія довідки про кількість касаційних скарг, які протягом 2013 року розглянув кожний суддя ВГСУ

За словами працівників суду, які передали документ, причиною нерівномірного навантаження є «людський фактор»: втручання у роботу автоматизованого розподілу справ між суддями. Інакше кажучи, у Вищому господарському суді навчилися підтасовувати результати розподілу на користь «потрібних» суддів.

Як відомо, автоматизований розподіл справ – комп’ютерна система, яка розподіляє справи між суддями, враховуючи завантаженість судді та його робочий календар.

Запрацювала система у 2011 році для усунення голів судів від розподілу справ та зменшення хабарництва. Тоді ж була введена кримінальна відповідальність за незаконне втручання у роботу автоматизованої системи документообігу суду.

Однак вже 2012 року екс-голова Печерського райсуду Києва заявив, що роботу автоматизованої системи можна коригувати.

Аналіз документа з нетрів судової системи дозволяє відзначити дві особливості діяльності Вищого господарського суду.

1. Справи розподілені між суддями нерівномірно.

Так, у 2013 році найбільше роботи перепало судді Станіславу Мирошниченку, який опрацював 448 касаційних скарг. Його колега Віктор Москаленко протягом року розглянув тільки п’ять скарг, Олександр Удовиченко – 23, Сергій Могил – 40.

Це при тому, що середнє навантаження на суддю першої судової палати, до складу якої входить Мирошниченко, становить 256 скарг на суддю за рік. До слова, новий голова ВГСУ Богдан Львов у 2013 році встиг розглянути 143 справи.

2. Деякі судді примудрилися за 365 календарних днів розглянути 400 і більше справ. На другому місці після Мирошниченка за продуктивністю – Інна Алєєва із 433 скаргами. На третьому – Галина Прокопанич з 402 скаргами.

На жаль, представники ВГСУ не надали жодного доказу втручання у систему. До того ж копія довідки про кількість касаційних скарг не містить підписів чи печаток. Проте автор проаналізував перебіг розгляду справ найпродуктивніших суддів за 2013 рік і виявив кілька цікавих обставин.

gosp-sud2

Гліб Канєвський, експерт Центру політичних студій та аналітики

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Міноборони Полторака купило у росіян запчастин до вертольотів на 13 мільйонів

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

Poltorak-Stepan2Міністерство оборони за результатами тендеру уклало низку угод на закупівлю запчастин на загальну суму 12,57 мільйона гривень.

Про це пишуть видання «Наші гроші» із посиланням на «Вісник державних закупівель».

Як зазначається, замовлені рульові гвинти, лопаті й комбіновані агрегати управління для гвинтокрилів для Мі-8.

«Гвинти й агрегати постачатиме ТОВ „Авіа Снаб Сервіс“, загалом ця фірма отримає 5,37 млн гривень», — пише видання.

Основними власниками компанії є росіяни: 52% статутного капіталу в Алімджана Ісхакова (Казань), ще 42% — у Костянтина Рижова (Санкт-Петербург), решта 6% у директора фірми Сергія Кіршина з Кривого Рогу.

Фірма заснована у 2011 році, має 8 тис гривень статутного капіталу, тендери почала вигравати у 2011 році, за цей час отримала замовлень на 52,79 млн гривень.

Решту 7,2 млн гривень отримає ТОВ «Кросс Авіа» черкащанина Віталія Ткаченка.

Фірма заснована у 2010 році, має 900 гривень статутного капіталу, вигравати тендери почала у 2012 році, отримавши на сьогоднішній день замовлень на 14,82 мільйона грн.

Окрім цих двох компаній на тендер більше ніхто не подавався.

Міністерство оборони очолює Полторак Степан Тимофійович.

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Родственные связи Гройсмана и Порошенко

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

Groisman-Volodimir2Ожидаемое назначение Гройсмана на пост премьер-министра страны, конечно же, не случайно. Господин Гройсман приходится президенту двоюродным племянником.

«Украиной правят евреи!» — такой слоган был на устах у всех завсегдатаев социальных сетей, после вести о том, что Гройсмана могут назначить на пост второго лица государства. Порошенко, Яценюк, Турчинов, Коломойский … Гройсман.  Жидовскому роду нет перевода? Некто поговаривает о том, что масоны возвращаются к власти, что вполне возможно. Другие ищут явных признаков того, почему новых властителей Украины можно причесть к лику мировых масонов. Но таких признаков пока не видно, ведь наши «украинские жиды» не носят специальных украшений типа колец или цепочек, у них на теле нет явных опознавательных знаков в форме Давыдовой звезды или всевидящего ока.

Что ж получается – если все они не масоны, то значит родственники! Из двух зол нужно выбрать только одно, более реальное.

О Гройсмане прохожий украинец практически ничего не знает, чего не скажешь о винничанах. Все жители Винницы разделились в два лагеря – те, которые воздвигли бывшего мера города в сан святых за его работу, и те, которые знает хоть немного о его экономической жизни и всяческих махинациях, и ненавидят Владимира Борисовича от всего сердца!

Чем еще знаменит Гройсман? Вот что сообщают источники: «В 1994 году окончил Винницкую среднюю школу № 35. В августе 1994 года, в 16 лет, назначен коммерческим директором частного малого предприятия «ОКО «С ноября 1994 года работал в должности коммерческого директора частного предприятия «Юность».

Вопрос на логику: могут ли несовершеннолетние занимать руководящие должности в любых предприятиях? Чего стоит подпись несовершеннолетнего лица в контрактах, распоряжениях, приказах по предприятию?»

Второй пункт — образование. В каком вузе Украины за три года дают диплом юриста? Кстати, этот пункт, о времени обучения Гройсмана удален с официального сайта винницкого горсовета.

И правильно сделали. Теперь сама жизнь будет учителем недоучившегося Гройсмана.

А Украина поставила новый рекорд: впервые в Европе ее правительство возглавит человек, реально не имеющий высшего образования.

Оказывается, Гройсман не первый злодей в своем роде. Лидирующую позицию занимал его дед. В архиве сохранилась история о деде Гройсмана. Когда большевики захватили Винницу, они разыскивали в городе элиту и грабили ее. Так Козицкий и его товарищи Тарногородский, Примаков и Бевз соревновались между собой за первенство. Соревновались в том, кто из них больше найдет, ограбит, изнасилует и расстреляет винницкой элиты. Среди элиты были учителя, врачи, архитекторы… В частности Козицкий с Примаковым выстраивали в ряд этих людей и стреляли им только в левый глаз, кто не попадет — проигрывает. За две недели террора большевиков элиту найти в городе стало невозможно, если кто-то и был — то скрывались. И тогда Тарнагородский нашел местного фотографа, который в обмен на свободное проживание без постоянных сборов в виде налогов, двух квартир и личного бизнеса согласился отдать чекистам фотографии горожан. На обороте фотографий была информация о месте проживания и количество членов в семье. Понятно, что в то время сфотографироваться могла себе позволить лишь так называемая элита. Так вот имя этого фотографа — Боня Гроссман! В результате Гросман зажил припеваючи, имея собственный бизнес, где обслуживал большевиков. Получил и несколько квартир. Кроме того, чекистам было запрещено его трогать. А между тем, с помощью тех фотографий было расстреляно половину города. Поэтому скажем спасибо деду Владимира Борисовича, благодаря которому истребили цвет нашего города, а наш мэр еще с детства был в изобилии.

У Бони Гроссмана имелся двоюродный дядя, по фамилии Вальцман. Да-да, вы правильно подумали. Это именно тот самый Вальцман, который предок президента Порошенко. Вот в таких недалеких родственных связях состоят нынешние первые государственные лица.

Еще один забавный факт! Оба еврейчика любят всем рассказать о том, что у них ничего нет, никаких капиталов и сбережений! К примеру, недавняя история о том, что Янукович старший якобы отобрал у обеих большую часть их бизнеса. Возможно, так и было, и Порошенко с Гройсманом вынуждены были поделиться с тогдашней властью за определенного рода услуги.

Кстати, поговаривали о том, что молодчики Януковича выбили Гройсману зуб и тот срочно поехал на лечение в Жмеринскую клинику, подальше от глаз винницкий журналистов, к которым у экс-мера не особо привязанное чувство, ведь история про него и А. Фляжникова известна всем и каждому. Вова не любит когда его обижают, ведь святость его величия просто зашкаливает!

Не зря, наверное, журналист информационного издательства «Я люблю Винницу» назвал Гройсмана не кем иным как вором и мародером.

Сергей Федорчук, Национальное бюро расследований Украины

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Подільник Януковича міняє прізвище: тепер він Розенберг замість Ставицького

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

Stavitskyi-Eduard1З колишнім міністром екології та останнім міністром енергетиці у банді Януковича Едуардом Ставицьким у мене особливі рахунки.

Саме Ставицький 2007 року був реалізатором нахабної схеми крадіжки резиденції «Межигір’я», укорінивши в ментальності Януковича комплекс безкарності та необмеженого збагачення.

Коли через декілька років мені довелося записувати інтерв’ю зі Ставицьким, він тупо і бездарно намагався пошити всіх у дурні, доводячи законність відчуження резиденції.

Але тоді я не міг уявити, що дрібний спільник Василя Джарти досягне своїх кар’єрних вершин, ставши після перемоги Януковича спочатку міністром екології, а згодом – міністром енергетики, посунувши з посади «непотопляємого» мафіозі Юрія Бойко з клану «РосУкрЕнерго».

Ставицький непогано «напакувався» за роки правління Януковича, разом з міністром аграрної політики Миколою Присяжнюком отримавши на свою фірму «Голден Деррік» два десятки спецдозволів на користування надрами.

Коли режим Януковича впав, Ставицький спробував домовитися – він почав розповідати на телеефірах, що був підпільним партизаном-патріотом, але екс-міністру все-таки довелося залишити країну через статус підозрюваного у справі про «незаконне привласнення, розтрату державної власності шляхом зловживання владою на особливу велику суму».

Після втечі закордон у Ставицького провели гучний обшук, в ході якого знайшли колекцію годинників, деякі з яких коштували понад 600 тисяч доларів, діаманти, золоті злитки та п’ять мільйонів доларів у готівці.

Stavytskyi-Eduard-bablo1

Ставицький був оголошений у міжнародний розшук по лінії Інтерпол, але влітку з’явилася інформація, що екс-міністр отримав громадянство Ізраїлю, що фактично зробило його недосяжним для українського правосуддя – це держава своїх громадян не видає. Тобто Ставицький вийшов сухим із води – він міг вільно жити на своїй новій батьківщині, а єдине обмеження стосувалося того, що він не може виїхати за кордон, оскільки там діяв український ордер на арешт.

Однак отримана мною інформація вказує на те, що все гірше, ніж здавалося. Фактично, Ставицький купив не лише свободу – а нове життя.

Отже, за даними моїх джерел, Ставицький тепер ніякий не Ставицький. Його нове прізвище – Едуард Розенберг (Eduard Rosenberg).

Так громадянин України, арешт якого санкціоновано по всій планеті, перетворився на респектабельного громадянина Ізраїлю. І, на відміну від Ставицького, власник паспорту на ім’я Едуарда Розенберга може вільно подорожувати планетою, оскільки не перебуває в розшуку. У чому легко пересвідчитися на сайті Інтерпол.

Нове прізвище отримала і дружина Ставицького – вона тепер Олена Розенберг (Helena Rosenberg).

Ставицькі зареєстровані у Ізраїлі за адресою Hahoresh, 101, Kfar Shmaryahu. Кфар Шмар’ягу – це респектабельне передмістя Тель-Авіву біля морського узбережжя, забудоване переважно віллами.

Я намагався знайти цю адресу на сервісі Google Maps, але безрезультатно – якщо судити з фотозйомки, нумерація по вулиці закінчується, не доходячи до 101 номеру. Раптом хтось з читачів в Тель-Авіві матиме можливість перевірити на місці та сфотографувати нерухомість екс-міністра енергетики України, буду вдячний за допомогу.

У свою чергу, ми ініціюватимемо звернення до Генпрокуратури з вимогою оголосити Ставицького у розшук Інтерполу і за його новим прізвищем. Якщо ми не можемо його витягнути з Ізраїлю, то принаймні повинні позбавити його щастя вільно пересуватися світом та насолоджуватися награбованим в Україні багатством.

Сергій Лещенко