August 29th, 2014

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Олег Ляшко — последняя надежда Кремля

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

Lyashko-vsunu125 августа 2014 года Петр Порошенко огласил свой указ о роспуске Верховной Рады. В нынешнем составе она проработала на Россию ровно два года. Лишь 169 депутатов из 450 могли считаться проукраинскими. Остальные, кто в большей степени, кто в меньшей, верно служили и готовы дальше служить делу «русского мира».

Подавляющее большинство из них это будет делать уже вне стен главного законодательного органа. Итоги выборов предсказать пока трудно, но сейчас можно сказать точно одно: Верховная Рада впервые за 23 года будет украинская. Не по национальному признаку. По духовному.

Безусловно, Кремль будет продолжать рассчитывать на своих пасынков: Тигипко, Ю.Мирошниченко, Шуфрича, Медведчука, но все на что они и их политсилы могут рассчитывать – это преодолеть барьер в 5%. В новой Раде бывшие и нынешние коммунисты и регионалы с трудом получат максимум 15% мест.

В этой ситуации Кремлю необходимо искать свежие лица. И других вариантов, кроме «Радикальной партии» Олега Ляшко у него нет.

Данный политпроект , который знающие люди связывают с бывшим главой администрации Януковича Левочкиным, безусловно, не КПУ и не партия регионов, но определенную опасность для украинского общества представляет. По нынешним социологическим данным «Радикальная партия» может взять от 15 до 20%. Это не смертельно, но много.

В чем опасность? В оголтелом популизме. Ляшко прекрасный оратор, имеющий хорошее чувство юмора. Людям нравится его слушать, часть молодежи называет его «прикольным». Он всегда говорит то, что на 100% поддерживают все здравомыслящие люди.

Профессионалы медийщики создали Ляшко образ первого парня на передовой. Только те ребята, что там реально воюют, о таком бойце ничего не знают. Постановочные ролики, в которых злой бандеровец Ляшко берет в плен сепаратистов, и с пристрастием их допрашивает известны и российскому зрителю. Как и знаменитый допрос Ляшко от 1993 года.

 

Если кто-то верит, что такой «милый друг» стал радикалом и борцом за идеалы Украины, то испорченный бюллетень ему в руки.

Ляшко еще месяц назад в эфире «Свободы слова» сказал, что ему регулярно предлагают миллионы долларов за проходные места в списке его партии. Он эти деньги берет и все отправляет в армию, а те, кто давал, позже увидят дулю, а не место. Красиво? Сочно? Безусловно. Только где видеорепортажи о том, что куплено на эти миллионы? Их нет. Потому что миллионы, скорее всего есть, а покупок нет. Нет, он что-то на фронт привозит, как и многие другие граждане Украины. Только это не те объемы помощи, о которых вещает Ляшко по ТВ.

Радикал обещает, что в его партии не будет знакомых лиц и это есть доказательство его незаангажированности. Только непонятно, как это гарантирует то, что незнакомый Попка не будет голосовать так, как ему укажет условный Левочкин.

Так что зря российское ТВ так неуважительно относится к Ляшко. Даже если это игра, рассчитанная на его украинского избирателя. Как-то все с переборчиком. Педофил – это явно лишнее. Да и каналы российские в Украине уже не работают. Так что, скорее глупость, чем игра.

Хотя Ляшко – это последняя реальная надежда Кремля в Украине. На то, что украинская власть будет продолжать говорить о реформах, но не делать их.

Хотя повторюсь, что при любых раскладах, Радикальная партия вместе с осколками партии регионов и КПУ не создаст большинства в новой Верховной Раде.

Cергей Запорожский, Эхо Москвы

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Нацбанк заблокував платежі банку регіонал-колорада Єфремова

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

Efremov-Oleksandr3Нацбанк з 31 липня заблокував платежі «Українського комунального банку» (Луганськ) через систему електронних платежів у зв’язку з припиненням його роботи через проведення на території Луганська антитерористичної операції.

Про це повідомила прес-служба регулятора.

Згідно з повідомленням, Нацбанк повідомив банк про припинення з 1 серпня 2014 року до стабілізації ситуації в місті Луганську.

«Нацбанк з 31 липня 2014 заблокував початкові платежі через СЕП на адресу ПАТ „Укркомунбанк“ та від ПАТ „Укркомунбанк“ на адресу інших учасників СЕП», — йдеться в повідомленні.

«Український комунальний банк» (Луганськ) працює на ринку України з 10 серпня 1993 року та входить у групу невеликих фінансових установ.

За даними НБУ, в банку відсутні власники значної частини акцій. Поза тим, за інформацією ЗМІ, бенефіціарним власником «Укркомунбанку» є голова фракції партії регіонів у Верховній Раді Олександр Єфремов.

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Політична простітутка Луценко: від СПУ до «блоку Порошенка»

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

Мороз підписав це фото "Друзі зустрілися!"

Мороз підписав це фото «Друзі зустрілися!»

Екс-міністр та колишній нардеп Юрій Луценко очолив партію президента «Блок Петра Порошенка». Спеціально для Вас ми підготували весь шлях політичної кар’єри Луценка.
Він починав як член СПУ, був близьким з Морозом, Ющенком, Тимошенко, відстояв дві революції, був двічі міністром і нардепом, відсидів тюрму. Зараз Луценко очолив партію президента.

Луценко в СПУ

10 років (з 1996 по 2006) політик перебував у лавах Соціалістичної партії України. Два роки (1996–1998) був секретарем політради партії. З грудня 2003 року очолював Спілку молодих соціалістів.

Рік (з вересня 1997 по вересень 1998) Луценко був заступником міністра України у справах науки і технологій.

У березні 1998 — кандидат в народні депутати України (виборчій округ № 152, Рівненська область, 2-е місце з 20 претендентів). Також кандидат в народні депутати України від виборчого блоку СПУ-СелПУ, № 58 в списку.

З вересня 1998 по квітень 1999 Луценко був помічником прем’єра Валерія Пустовойтенка.

Рівно рік з квітня 1999 по 2000 рік Луценко був помічником-консультантом нардепа Олександра Мороза.

З грудня 2000 року — співголова акції «Україна без Кучми». Представляв Громадянський комітет захисту Конституції на переговорах з представниками влади в лютому 2001 року.

Одного разу будучи депутатом ВР Юрій Луценко прямо в сесійній залі подарував Леоніду Кучмі солом’яні лапті.

Учасник Помаранчевої революції

З травня 2002 до березня 2005 був нардепом 4-го скликання від СПУ. Склав депутатські повноваження 3 березня 2005.

Листопад 2004 — січень 2005 — член Комітету національного порятунку. Під час Помаранчевої революції один з «польових командирів» Майдану.

Член Ради національної безпеки і оборони України (лютий 2005 — грудень 2006). Член Антикризового центру (з червня 2005).

З 4 лютого 2005 по 1 грудня 2006 — міністр внутрішніх справ України в урядах Юлії Тимошенко та Юрія Єханурова.

Після призначення у лютому 2005 року міністром внутрішніх справ України призупинив своє членство в СПУ. У липні 2006 року остаточно порвав з СПУ на знак протесту проти входження соціалістів в коаліцію з комуністами та партією регіонів.

Проте, за рекомендацією президента Ющенка, залишився керівником МВС і в складі уряду Януковича, сформованого цією коаліцію.

У квітні 2006 обраний депутатом Київської міської ради.

«Народна самооборона»

Вересень — жовтень 2006 — у газеті «2000» з’явилася серія публікацій про корумпованість керівництва МВС України і зокрема Юрія Луценка. У Верховній Раді більше половини депутатів проголосували за створення спеціальної слідчої комісії, яку очолив Володимир Сівкович.

2 листопада Верховна Рада відсторонила, Луценка і позбавила його повноважень міністра. 1 грудня 2006 року парламент звільнив його з посади міністра. Луценко заявивши, що «не буде фактором розколу українських демократичних сил», ініціював створення громадського об’єднання «Народна самооборона».

Грудень 2006 — березень 2007 — радник Президента України.

Знову міністр

З листопада до грудня 2007 був нардепом від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 1 в списку. Склав депутатські повноваження 19 грудня 2007.

Цього ж дня знову став міністром внутрішніх справ України в уряді Юлії Тимошенко.

Під час перебування на посаді був неодноразово критикований опозицією, питання про його відставку піднімали в парламенті.

Через конфлікт президента Віктора Ющенка з членами депутатської групи «Народна самооборона» Юрій Луценко став на бік Юлії Тимошенко і чув жорстку критику з боку президента.

28 січня 2010 року Верховна Рада України звільнила Юрія Луценка з посади міністра. Того ж дня уряд призначив Луценка першим заступником міністра внутрішніх справ і виконувачем обов’язків міністра.

Затримання і тюрма

26 грудня 2010 — співробітники спецпідрозділу СБУ «Альфа» затримали Луценка, коли він вийшов вигуляти собаку.

27 лютого 2012 року засуджений до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна, з позбавленням права обіймати посади, які пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків на строк до трьох років; крім того, Юрія Луценка позбавлено 1-го рангу державного службовця.

Політика визнали винним у перевищенні службових повноважень, нецільовому використанні державних грошей, виділенні квартири своєму водієві та зарахуванні йому цивільного стажу як міліцейського. Присудили сплатити державі 643 тис. грн. збитків. Для цього конфіскували майно екс-урядовця. Описали машину та київську квартиру.

3 липня 2012 — Європейський суд з прав людини визнав незаконним арешт Луценка, а також визнав його політично вмотивованим.

7 квітня 2013 року тодішній президент Віктор Янукович своїм указом помилував Луценка.

«Третя українська республіка», Євромайдан

У 2013 році Юрій Луценко ініціював створення громадського руху «Третя українська республіка».

Він заявив, що до кінця 2013 року проект коштуватиме близько 100 тис. доларів, на який скинулась організаційна група, і заперечив причетність до його фінансування будь-яких політичних спонсорів.

1 липня 2014 «Третя українська республіка» стала політичною партією.

Під час Євромайдану Луценко часто їздив на схід України, в одній із поїдок до Харкова його облили зеленкою.

«Блок Петра Порошенка»

На з’їзді партії «Солідарність» обрали нового голову, ним став екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко.

Також партію перейменували, від сьогодні вона — «Блок Петра Порошенка».

Політичний хамелеон Луценко виступає за обмежене членство у партії. Ющенка брати не збираються. За словами нового лідера партії «він втратив час і показав, що продається».

Анастасія Марцинюк, sprotiv.org