?

Log in

No account? Create an account

Як нова влада та Янукович продовжує обкрадати Україну. Розслідування. Частина друга
nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро
nacburo

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

corupcia2

Старі «схеми» хороші тим, що не треба напружуватись, аби придумувати нові. Просто треба змінити бенефіціарів. Як це зробили після Майдану.

В Україні давно вже звикли, що з приходом будь-якої нової влади, народжуються нові схеми, а на старі – сідають нові прізвища. Цього разу, здавалось, що буде по-інакшому принаймні зі «старими надбаннями». Усе ж таки саме вони стали головною причиною революційних подій.

Виявилось, однак, що система попередників працює і далі. Особливо фантасмагоричною виглядає ситуація із самим Януковичем. Україна нібито і оголосила у розшук і батька, і старшого сина, нібито і карні справи порушила.

І від Заходу вимагає арешту рахунків біглого президента. Однак в Україні бізнесу Януковича ніщо і не загрожує. Ні легальному, ні специфічно-бюджетному.

Ми не знаємо, чому так. Можливо, через непрофесійність прокуратури, можливо – через вміння фігурантів ділитись із правильними людьми. У кожному випадку, якщо схеми не гаснуть, значить це комусь потрібно.

Сів у поїзд? Значить заплатив «януковичам»

За чутками, нове керівництво «Укрзалізниці» нібито перейнялось жирною схемою страхування пасажирів, які платять за це 1,5% від вартості міжміського квитка і 3% у приміському поїзді. Однак поки «УЗ» переймається, на потоках і далі сидять люди Януковича. Сидіти є на чому: виплати застрахованим складають всього 4% від зібраних грошей.

За даними 2013 року, пасажирів страхували три фірми «Домінанта», «Злагода» і «Український страховий дім». Торік вони розділили близько 205 млн грн між собою і «Укрзалізницею» (залізничники забирають 30% комісійних від усього потоку грошей і ще 50% різниці між зібраними грішми і виплатами).

«Злагоду», чиї акції розподілено між трьома не дуже відомими донеччанами, у ЗМІ називають підконтрольною колишньому міністру інфраструктури Борису Колеснікову, який дуже любив заробляти на залізниці. Згадайте хоча б надкоштовні і ламкі «Хюндаї» та групу «прокладок», на які Колесніков завів всі вантажні вагони «Укрзалізниці».

Але найкоротший шлях до Януковича йде від «Українського страхового дому» (УСД). Раніше ця фірма певний час була акціонером януковичевського «Укрбізнесбанку». А до складу наглядової ради УСД входить Михайло Берлін, батько Віктора Берліна, який є однокласником Олександра Януковича. Кум Берліна за часів Януковича Борис Візиров був головою Нацкомісії по регулюванню ринків фінансових послуг.

Від УСД тягнеться слід до «Домінанти». Основний пакет акцій страхової фірми належить ТОВ «Актуарний Інформаційно-Дослідницький Центр» (власники губляться через ланцюжок фірм на «туманному Альбіоні»), директором якого є колишній голова запорізької філії УСД Андрій Тарасов.

«Домінанта» також збереглась не тільки на залізниці, а й Нацбанку, який і за нового керівництва застрахував у неї свій автопарк, відхиливши на тендері десять(!) дешевших пропозицій.

Безхмарне небо над банками Януковича

Як ми вже писали, «МАКО-трейдінг» Сашка Януковича успішно вибиває в судах мільйони з фірм Сергія Тарути, Ріната Ахметова, Лакшмі Міттала. Більше того, нещодавно подала позов проти податківців, які нарахували «МАКО» 22 млн грн. податкового боргу.

Працює «Укрбізнесбанк», який за даними «Наших Грошей», може бути у переліку 14 банків, підозрюваних Генпрокуратурою у відмиванні 141 млрд грн. за часів Януковича.

Працює «Всеукраїнський банк розвитку», Нацбанк йому навіть видає рефінансування, аби у банка Януковича було менше проблем.

Вугілля залишається джерелом збагачення

Немає жодних даних про усунення вугільних фірм Януковича від схем по перепродажу державного вугілля. Нагадаємо, «МАКО» виступало «прокладкою» між державними шахтарями, які продавали вугілля по 600 грн./т, і державними енергетиками, які купували його вже по 1000 грн./т. Новий міністр енергетики та вуглепрому Юрій Продан навіть наказував розробити заходи по виключенню «прокладок» зі схем реалізації державного вугілля.
Однак зробили це чи ні невідомо, бо Міненерго так і не почало повідомляти, кому державні шахтарі тепер продають вугілля. Більше того, нова влада Міненерго перестала публікувати у себе на сайті відпускну ціну на це вугілля, хоча злочинні «попередники» робили хоча б це.

Нове міністерство дозволило лише повідомити, що за злочинної влади «все коксівне вугілля продавалося меткомбінатам через посередників за цінами, які були занижені на 100-150 гривень. Це призводило до втрат у сумі 30-40 млн гривень на місяць».

Також у Продана обіцяють заробляти на державному вугіллі більше на 28,5% – саме настільки має зрости його середня ціна. Це дозволить державі до кінця року отримати додатково 525 млн грн.

Це трохи зносить мозок через просту арифметику на прикладі «Центренерго». З 2011 року ця держкомпанія закуповує вугілля по 900-1200 грн./т. Разом з тим, державне шахтоуправління «Донбасс» відправляло вугілля для «Центренерго» з початковою ціною 600 грн./т. По дорозі вугілля двічі змінювало власників і останнім було «МАКО-трейдінг» Сашка Януковича, яке вже і отримувало всю додаткову «маржу», яка за найконсервативнішою оцінкою становила 25-30%, а за реалістичною – половину від кінцевої вартості вугілля. Докладніше про цю схему можна прочитати тут.

Арифметика тут проста. Лише на 2013 рік «Центренерго» законтрактувало вугілля на 10 млрд грн. «Януковичевська» маржа у ній становила 2,5-3 млрд грн. Тобто це самі ті гроші, які у 2014 році мали б вивільнитись лише з «Центренерго». Однак Міненерго, як вже йшлось вище, прогнозує зростання прибутків лише на 0,5 млрд грн. То куди ж тепер йтимуть гроші, якщо за нової влади у «Віснику держзакупівель» не з’явилось жодного повідомлення про нові вугільні контракти того ж «Центренерго» та ДП «Вугілля України»?

Надприбутки від сонячної енергії: Клюєва хочуть випхати, а любий друг Яценюка залишиться

Має всі шанси зберегтись одна із схем, яка дарувала братам Клюєвим до 3 млрд грн. на рік. Андрій Клюєв пролобіював «зелений тариф» для сонячної електроенергії, який є одним з найвищих у Європі, «Актив солар» збудував найбільші сонячні електростанції (СЕС) України і продавав енергію державі у десятки разів дорожче від електрики, яку виробляють атомники та теплогенерація. За даними «НГ», держава навіть зараз приймає на баланс клюєвську енергію, хоча гроші нібито і не перераховує. Однак справа в іншому.

Якщо у Клюєва і не заберуть його станції, то вже намагаються позбавити надприбутків. Уже розроблений законопроект, яким планується відсікти «Актив Солар» від «зеленого тарифу». Це мають зробити, залишивши високий тариф лише для СЕС потужністю до 10 МВт. А це означає – для всіх, окрім Клюєва, чиї станції мають вищу потужність. Здавалося б справедливість торжествує?

Не дуже. Бо чому мають залишатись високі тарифи для інших бізнесменів? Тим більш, що серед цих інших однією з найбільших є фірма «Укренерго-сервіс» (заробляє близько 80 млн грн. на рік), яка належить одному з найближчих соратників прем’єр-міністра Арсенія Яценюка Андрію Іванчуку у кооперації з екс-нардепом від Партії регіонів та одним з високопоставлених чиновників «Енергоринку». І це тхне дуже погано.

…І це тільки частина з потоку корупційних новин, які проходять повз очі та вуха затероризованих українців. Здається, що вже найближчими днями ми «порадуємо» вас новими відкриттями з життя нової влади.

Юрій Ніколов, «Наші Гроші»


Судья Януковича покрывает… мента-оборотня, отобравшего квартиру у старушки?
nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро
nacburo

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

 

ment1Можно ли привлекать к ответственности представителей СМИ только за то, что они встали на защиту пенсионерки, у которой мошенники отобрали право на жилье? Оказывается, не только можно, но и «нужно». Особенно, если это дело «заказное», а его рассмотрением занимается служительница Фемиды, назначенная еще бывшим президентом Януковичем, позорно сбежавшим на территорию вражеского государства.

 

Служу БЕСсрочно!

 

Еще вначале июня—2014 мы опубликовали необычную статью: «Полковник запаса МВД Петр Беген требует… признать себя оборотнем?!».

 

Буквально за несколько дней этот материал уже привлек внимание нескольких десятков тысяч наших читателей (согласно данным, зафиксированными на страничке sprotiv.org.). Хотелось бы верить: столь вопиющие факты беззакония получат должную оценку и в правоохранительных органах. Тем более, что упомянутая статья свидетельствует о подозрениях в коррупции, с которой обещает бороться новая премьерско-президентская команда.

 

Напомним читателям о некоторых фактах из этой «чудной» истории: совсем недавно экс-полковник милиции Петр Беген подал иск на газету «Столичные новости» и журналиста Валентина Ковальского, написавшего еще в «ющенковском» 2007 году статью о том, как неизвестный оборотень в полковничьих пагонах позарился на квартиру львовянки Ольги Масюк (она купила жилье, документы на которое были заранее сфальсифицированы).

 

Какое же отношение истец имел к тому оборотню в милицейской форме?

 

Во-первых, согласно данным МВД Украины во Львовской области, г-н Беген уволился из внутренних органов еще в марте-2005. А материал «по делу оборотня» был опубликован спустя 2,5 года после того, как сам истец ушел на покой с должности начальника Управления госслужбы охраны при Львовском областном УМВД. Как же г-н Беген «распознал» напечатанного оборотня в себе самом? Складывается впечатление, что уважаемый экс-полковник воспринял ту газетную полосу как… зеркало, в котором и увидел свое «отражение».

 

Во-вторых, непонятно: почему в «честном» Галицком суде «не заметили», что срок исковой должности по статье об оборотне истек еще в 2008 году? Ошибка? Но ведь решение по принятию в производство столь странного дела (которое значится под №461/5213/14-ц) принято не каким-то рядовым судьей, а самим председателем Галицкого райсуда – Ириной Волоско, назначенной на эту должность «дорогим Виктором Федоровичем» за несколько месяцев до его побега в Россию. Об этом свидетельствует президентский указ № 619/2013, в котором черным по белому написано:  «Перевести судей, избранных бесстрочно… Сиховского районного суда города Львова Волоско Ирину Романовну на работу на должность судьи Галицкого районного суда города Львова…».

 

В-третьих, также неясно: каким макаром уважаемый Петр Иванович «убедил» не менее уважаемую Ирину Романовну в том, чтобы она посмотрела на газетную публикацию его бдительно-зоркими глазищами? Неуж-то г-жа Волоско действительно верит в то, что упомянутый в публикации «оборотень в пагонах» – это и есть тот самый истец Беген? Ну, если это так, тогда сие дело должно рассматриваться не в гражданско-правовой плоскости, а в уголовно наказуемой. Итак, почему же БЕСсрочная служительница Фемиды открыла производство по столь БЕСпрецедентному делу?

 

«Привет» от бабы Ванги

 

Мы уже акцентировали внимание на том, что на Львовщине насчитывается не одна сотня полковников МВД как действующих, так и бывших. Почему же из всей многотысячной гвардии стражей порядка («прописанных» в этой области) интерес к давнишней газетной публикации проявил только один человек – Петр Иванович Беген?

 

По версии истца он, бедняга, настолько расстроился и распереживался из-за того (газетного) оборотня, что спустя почти три года после публикации (!) дважды ложился в местные здравницы Львова: сначала в городскую больницу, потом и в областную. Ну, что поделаешь: бывший полковник милиции настолько ассоциировал себя с упомянутым оборотнем, что захотел защитить честь и совесть этого самого оборотня. И, разумеется, на то и «судья Януковича», чтобы не возражать против этого БЕСобразия.

 

Попытаемся вместе с г-жей Волоско «поверить» в то, что истец таки схватился за экс-полковничье сердце и начал усиленно лечиться (забыв при этом об отсутствии доказательств о причинно-следственной связи между «болезнью» образца 2010 года и статьей-2007). Однако в этой истории появилось неожиданное продолжение. По данным канцелярии Галицкого райсуда, г-н Беген также подал иск против «Газеты по-украински» и львовского журналиста Евгения Борисова, который еще в июле-2013 опубликовал свою статью: «Заселился 1976-го, когда работал участковым. И начал выселять соседей».

 

А теперь снова вернемся к иску: экс-полковник также требует возмещения морального и материального ущерба и за публикацию-2013. То есть, «Газета по-украински» и журналист Борисов также включены в список ответчиков, которые в общей сложности «должны» Петру Ивановичу 17665 грн плюс 243,60 грн судебного сбора (как сказано в пятом пункте иска). Но! Если верить Бегену, то на больничную койку он попал «вследствие многолетних сильных душевных страданий»… третьего мая 2010 года и 13 мая того же года. Вдумаемся: как такое может быть – Петр Иванович дважды «лечился из-за душевных страданий», а публикация в «Газете по-украински» вышла в свет спустя три года? Какая же взаимосвязь между статьей-2013 и ущербами, якобы причиненными здоровью в мае-2010? Мог ли он все это предвидеть, т.е. «пострадать наперед»? Или сей почтенный пенсионер МВД является внебрачным сыном бабки Ванги?

 

Видимо, имея столь крутой «ясновидения» и такого «непредвзятого» судью как Ирина Волоско, г-н Беген уже может смело претендовать и на роль истца в деле по своему «усыновлению» давно усопшей болгарской пророчицей. Благо ситуация позволяет: сама бабка (земля ей пухом) возражать против такого иска не будет. Смешно? Нет. Скорее очень горько. Ведь этот анекдотический сценарий «сочиняется» не страницах юмористических изданий (типа «Перца» или «Крокодила»), а в довольно серьезном заведении, где решения принимаются «Именем Украины».

 

Не надо быть большим знатоком юриспруденции, чтобы увидеть очевидный факт: кое-кто во Львове пытается не только использовать Фемиду в своих корыстных целях, но и залепить долларами глаза некоторым ее служителям. В таком случае судья Волоско рискует оправдать свою фамилию: если в действиях судьи усмотрят коррупционные деяния (а подозрения для этого есть), то ее жизнь на свободе окажется на волоске. Ведь на самом же деле проблема не в иске, а в квартирных махинациях, которые пытаются скрыть от общественности ловкие на руку дельцы. Об этой тайне БЕСзакония – в грядущей нашей публикации…

 

 

Оксана Спасиченко, для Национального бюро расследований Украины

ment1