July 24th, 2012

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Верховная Рада разрешила госзакупкам уйти в тень

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

Парламентарии одобрили самый коррупционный законопроект в истории страны, разрешив государственным предприятиям проводить большинство закупок без тендеров.

Накануне летних каникул под шумок принятия скандального законопроекта о языках парламентарии успели одобрить весьма специфические изменения в закон о государственных закупках. Всего четыре минуты, отсутствие оппозиции — и дело сделано. Если закон вступит в силу, а для этого, судя по всему, никаких помех не будет, то государственные предприятия смогут отказываться от проведения тендеров в том случае, когда закупка товаров, работ и услуг осуществляется за их собственные средства. Что изменится после такого попустительства? Всё. Фактически компании, принадлежащие государству, получили возможность за «собственные деньги» закупать что угодно, когда угодно, у кого угодно и за сколько угодно. И главное — без какого-либо контроля со стороны общественности, поскольку процедура таких закупок закрыта. Информация о проведённых сделках не будет публиковаться в «Вестнике государственных закупок». Случись это раньше, украинцы так и не узнали бы, например, о межевых колышках по запредельной стоимости в 5 млрд гривен, которые государство планировало (но вовремя отказалось от этой затеи) закупить для Центра земельного кадастра у компании, связанной с народным избранником Юрием Иванющенко. Или о малине по 672 гривны для президентской столовой — госпредприятие «Гарант-Сервис» законтрактовало фрукты и овощи в два раза дороже их рыночной стоимости. Или о вертолёте Augusta-139 для президента Виктора Януковича, годовая аренда которого обходится государственному авиапредприятию «Украина» в «собственные» 7,5 млн гривен.

В 2011 году, по данным Госкомстата, объём тендерной торговли в стране составил 325 млрд гривен. Из них 250 млрд гривен (!) пришлись на те конкурентные торги, которые были проведены за счёт собственных средств госпредприятий. Уже в 2012-м эти показатели увеличатся практически вдвое. Только за первое полугодие тендеры были проведены на сумму 307 млрд гривен.

Изучая публикуемые ныне контракты госпредприятий, чаще всего сталкиваешься с так называемой «дельтой» или «маржей». Иными словами, с разницей в 25% между реальной стоимостью товаров или услуг и суммой, указанной в контрактах при их закупке. Напомню скандальные данные, обнародованные «Экономической правдой»: за последние два года украинские банки перечислили в офшорные зоны сумму, эквивалентную 400 млрд гривен. Поэтому лично у меня нет никаких сомнений в том, что, как только госпредприятия выведут из-под действия тендерного закона, 25% вырастут минимум до трети от общей суммы. Поскольку проводить коррупционные схемы станет проще и безопаснее. Теперь для этого не надо будет создавать даже иллюзию проведения тендеров. Треть прошлогодних 250 млрд гривен — это 80 млрд, «распиленных» в тишине высоких кабинетов и выведенных в офшоры.

Собственно, поэтому считаю, что законопроект, одобренный парламентариями, — один из самых коррупционных в истории страны. До него ни один документ не позволял ежегодно «пилить» суммы, сопоставимые с годовым бюджетом страны. Всем, у кого есть малейшая возможность «уговорить» директора государственного завода купить, например, металл втридорога, он выгоден. И первые в этом списке, естественно, чиновники и политики.

Единственными, кто мог хотя бы попытаться предотвратить принятие этого законопроекта, были оппозиционеры. Но те сразу после голосования закона о языках покинули сессионный зал. А зря. Парламентское большинство в это время успело одобрить ещё и выделение 2,2 млрд гривен в «чёрную дыру» отечественного углепрома, и «освятить» договор с Китаем на поставку агротехники на 23 млрд гривен. Даже не берусь считать, на сколько коррупционных миллиардов тянут все три принятых законопроекта. Возможно, конечно, оппозиционеры надеются, что осенью им удастся получить неплохой результат по итогам парламентских выборов и выторговать у Виктора Януковича часть экономического суверенитета, например, получив в управление какую-либо отрасль или свечной заводик. А тендеры уже будут в тени — по «счастливому» стечению обстоятельств при принятии всех законопроектов в комплекте с языковым накануне летних каникул.

Поэтому вся надежда остаётся только на заграницу. Возможно, Мировой банк или Международный валютный фонд напомнят украинскому президенту, что у него есть возможность наложить вето на разгул коррупции, если, конечно, у него вообще есть такое желание.

Юрий Николов, «Наші гроші»

nacburo, національне бюро розслідувань, нацбюро

Під маркою «українського вибору» Медведчук підсовує євразійське ярмо

Запись опубликована НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ. Please leave any comments there.

Сірий кардинал епохи пізнього кучмізму – Віктор Медведчук – повертається в українську політику як примара з лихого сну. Син поліцая-колаборанта, кум Путіна та Медвєдєва, колишній голова адміністрації Леоніда Кучми, горе-адвокат Василя Стуса, автор найбільш брудних технологій розколу країни створив об’єднання, яке має назву «український вибір», яке чомусь оформлене в кольорах російського прапору і підкреслено всю інформацію подає російською мовою.

Тиждень тому Медведчук став одним з основних ньюзмейкерів завдяки візиту президента Росії Володимира Путіна в Україну. Він запросив московського керманича до себе в «особняк» з фонтаном і деякий час про щось з ним спілкувався. Незабаром з’явилася цікава інформація, яку оприлюднив позаштатний радник Путіна, російський бізнесмен українського походження Ілля Осадчук. Виявляється, адвокат просив у Путіна грошей на передвиборчу кампанію, просив про підтримку і все таке. Мимохідь пообіцяв посадити за грати Ющенка як найбільш ненависного Путіну політика. А заодне і Балогу, який посмів критикувати «лідера всія Русі» за запізнення на зустріч з Януковичем.

Крім того Осадчук у своєму блозі зазначив ще одну цікаву деталь. Виявляється, за газовими контрактами, за які Тимошенко відбуває термін, стирчать вуха Медведчука. Що саме він домовлявся, організовував зустріч, узгоджував умови контракту.

За логікою речей, Медведчук має бути в тюрмі разом із Юлією Володимирівною. Але якимсь чином він на волі і навіть не фігурував в обвинуваченнях. І Янукович, який особисто терпіти не може Медведчука і який власноруч заїхав йому по пиці і спустив зі східців, нічого своєму опоненту не може заподіяти.

Вочевидь, його заборонили чіпати кремлівські лідери. Медведчук завжди був людиною КДБ, ще відтоді, як згодився з ним співпрацювати аби його, Медведчука, не посадили за побиття київського студента. Адвокат – цінна персона для Путіна і ко.

Більше того, експерти, зокрема, російський політолог Андрій Окара, вже розглядають імовірність того, що Путін вимагатиме призначити Медведчука прем’єром. Для чого? Ясна річ, для того, щоб вести повністю проросійську політику. Як зазначає сайт uainfo.censor.net.ua з посиланням на оточення цього одіозного політика, він буде вести свою кампанію переважно на Сході України, висуваючи гасла приєднання України до Євразійського союзу і надання російській мові статусу другої державної. А своїми основними опонентами він вважає…ні, не «помаранчевих», не націоналістів чи ліберальну опозицію, а Партію регіонів і Януковича особисто.

Я б в цій ситуації хотів би звернутися до пророцтва карпатського мольфара, який пророкував загибель Януковича в наступному році. Цілком може бути. ФСБ може здійснити цю операцію, бажаючи бачити більш проросійського президента в Україні. І зробить це так, як вчинило з Качинським в 2010-у…

В світлі останніх подій хотілося б повернутися до 2004 року. Тоді отруєння Ющенка, як видається тепер, могло бути лише операцією ФСБ з наказу Путіна. А організувати її міг в Україні лише Медведчук. Сацюк, якого підозрюють в підсипанні діоксину в їжу екс-президента, був беззастережно людиною Медведчука і співпрацював з ФСБ. Після 2005 переховувався саме в Москві, очевидно, під крилом своїх «патронів» з Луб’янки. Сацюк міг доправити діоксин лише з Москви, бо в Україні нема лабораторій для його виготовлення. Це вже давно мало б довести причетність Медведчука до замаху на Ющенка. Але горе-адвоката ніхто не чіпав. Бо це Путін не дозволив би зробити ані Тимошенко, ані Януковичу.

До речі, і касетний скандал, і вбивство Чорновола також могли бути інспіровані Медведчуком. Бо сталися вони саме в ті роки, коли в Росії ваги набрав Путні. А в Україні – Медведчук.

Тому карта екс-голови адміністрації президента Кучми може бути розіграна неодноразово. І під час парламентських виборів, і президентських, і у міжвиборчий період. І саме Медведчук може стати «джокером» Москви в перемовинах з Києвом та насадженні нам Кремлем чергових кабальних умов. Тому громадянам України треба бути пильним – прихована загроза в особі «убивці» Стуса несе за собою ярмо чергової окупації з боку Росії. Тепер вже під маркою Євразійського союзу.

Сергій Багряний